У бою з ворогом загинув військовий з Житомирщини Віктор Ящук

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У бою з ворогом загинув військовий з Житомирщини Віктор Ящук

12 жовтня 2026 р. 15:59

12 жовтня 2026 р. 15:59

Житомир попрощався із Воїном-Захисником

ЯЩУК ВІКТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ 19.01.1973 — 05.10.2026 рр.

Віктор Олександрович народився 19 січня 1973 року у м Житомирі. Навчався у загальноосвітній школі № 30, нині — Ліцеї № 30 міста Житомира. Після закінчення вступив до технічного училища заводу верстатів-автоматів, де здобув професію слюсаря-електрика.

Ще зі шкільних років Віктор мав хист до кравецької справи. Він відвідував гурток крою та шиття в Будинку офіцерів Житомирського гарнізону, а згодом деякий час працював закрійником в ательє. У подальшому трудився на різних підприємствах Житомира, виконував різну роботу, здобував досвід і заслужив повагу колег.

Згодом Віктор Олександрович започаткував власну справу з покрівельних робіт. Уміння, набуті ще під час роботи закрійником, стали йому у нагоді: він умів надзвичайно точно вимірювати й різати метал, працював ретельно, уважно до кожної деталі. Для нього було важливим виконувати свою роботу якісно і на совість.

Віктор Олександрович був люблячим і турботливим батьком, дуже любив свого сина, постійно приділяв йому увагу, цікавився його життям і брав активну участь у його вихованні. Син був для нього особливою радістю та важливою частиною життя. Віктор цінував прості життєві радощі, любив природу, а одним із його захоплень було збирання та консервування грибів.

У жовтні 2025 року Віктор Олександрович долучився до лав Збройних Сил України, ставши на захист Батьківщини від російських окупантів. Обіймав посаду механіка-кулеметника відділення зв’язку батальйону опорних мереж зв’язку.

5 жовтня 2026 року смерть вирвала Віктора Олександровича з лав Захисників України, обірвавши його життєвий шлях і залишивши невимовний біль у серцях рідних та близьких…

У скорботі мама, син, рідні та близькі, друзі й бойові побратими…

Світла пам’ять і вічна слава Воїну-Захиснику!