Польському цвинтарю у Житомирі — 225 років: тут поховані учень Ференца Ліста, льотчик і відомі містяни

13 жовтня 2026 р. 08:24

13 жовтня 2026 р. 08:24

У 1888 році житомирський землемір Фердинанд Проневич склав план Польського цвинтаря й позначив на ньому 246 найцікавіших надгробків. Серед похованих тут людей — учень знаменитого композитора Ференца Ліста, один із перших польських військових льотчиків, єпископи, художники та представники відомих міських родин. Це кладовище на вулиці Короленка зберігає історію Житомира вже понад два століття.

Польський, або Католицький, цвинтар належить до найстаріших некрополів міста. За історичною довідкою Київсько-Житомирської дієцезії , землю для нього придбали у 1799 році на території тодішньої Нової Рудні, а кладовище заснували у 1801-му.

Сьогодні тут можна побачити старі кам’яні хрести, родинні гробівці, катакомби, надгробні скульптури та каплицю Святого Станіслава. Деяким пам’ятникам понад двісті років.

Цвинтар, який виник за містом

Наприкінці XVIII століття Житомир був зовсім іншим. Старі християнські кладовища розміщувалися ближче до центральної частини міста. Згодом для поховань почали відводити нові ділянки за тодішньою забудовою.

Польський цвинтар облаштували на пагорбах поблизу річки Кам’янки. Польська фундація «Для спадщини» , яка досліджувала некрополь, наводить опис письменника Юзефа Ігнація Крашевського : місце для католицького кладовища обрали серед лісу, на узвишшях над Кам’янкою.

З часом місто розрослося, а цвинтар опинився всередині житомирської забудови. Проте його старе планування, схили та частина історичних пам’ятників збереглися.

Найдавніший зі збережених надгробків, про які пишуть дослідники фундації, датований 1816 роком. Він присвячений Юзефіні Скальцовській . Інші ранні пам’ятники належать до 1819-го та 1830-го років.

Тут похований композитор, який навчався у Ференца Ліста

Одне з найвідоміших поховань — могила Юліуша Зарембського (1854–1885). Композитор і піаніст народився у Житомирі, навчався у Ференца Ліста й здобув міжнародне визнання як музикант.

Його життя обірвалося у 31 рік. Зарембський залишив фортепіанні твори та камерну музику, а його ім’я збереглося далеко за межами рідного міста.

На кладовищі поховані також представники родин Домбровських , Монюшків і Чацьких . Їхні прізвища пов’язані з історією польської громади та культурним життям Житомира.

Серед інших відомих поховань — могила Броніслава Мацієвича , одного з перших польських військових льотчиків, який загинув під час польоту. Є тут і поховання художника Леонарда Страшинського , військових та католицьких священнослужителів.

Поруч із пам’ятником єпископу Каролю Антонію Недзялковському розташована могила священника Анджея Федуковича , якого в історичній довідці дієцезії названо жертвою сталінського терору.

Каплиця, яка пережила Другу світову війну

На одному з підвищень цвинтаря стоїть каплиця Святого Станіслава . Спочатку тут була дерев’яна споруда. У 1840 році її розібрали й на кошти парафіян звели муровану каплицю.

Під час бойових дій Другої світової війни будівля зазнала пошкоджень. Згодом її відбудовували та реставрували.

Каплиця вже ставала героїнею окремої публікації: у матеріалі про старовинну каплицю на Польському цвинтарі краєзнавець Борис Дубман згадував металеві сходи, які наприкінці 1960-х вели до її підвальної частини.

Неподалік збереглися катакомби XIX століття та старовинна дзвіниця. Вони нагадують, що колись кладовище було не просто місцем поховань, а цілим архітектурним комплексом.

Чому частина старих могил зникла

Історія некрополя — це також історія втрат. Старі надгробки руйнувалися, деякі скульптури зникли, могили заростали деревами й чагарниками.

У 1976 році цвинтар закрили для нових поховань. Польські дослідники повідомляють, що за радянського часу існували плани перетворення його території на міський парк. Значна частина історичних надгробків була втрачена.

Наприкінці XX століття фахівці проводили інвентаризацію кладовища, а польські та українські волонтери в різні роки брали участь у розчищенні старих поховань.

Особливу цінність для істориків має план 1888 року, створений Фердинандом Проневичем . Він не лише показує розташування поховань, а й містить перелік 246 надгробків із польськими написами. Завдяки таким документам можна відновлювати пам’ять навіть про ті могили, які не збереглися.

Старі кам’яні пам’ятники Польського цвинтаря розповідають про людей, які жили у Житомирі задовго до появи сучасних кварталів. Історію міста тут можна прочитати буквально з імен, дат і написів, залишених на надгробках.

Офіційно Польський цвинтар закрили для нових поховань у 1976 році. Проте ховати людей тут продовжували і після заборони. Поруч зі старовинними надгробками можна побачити могили людей, які померли у 2002 та 2012 роках. У переліку Житомирської міської ради кладовище й нині має статус закритого. Відомостей про нові поховання у 2026 році немає.

Житомирські