17 жовтня 2026 року відбудеться прощання з загиблим військовослужбовцем – Котвіцьким Сергієм Володимировичем.

16 жовтня 2026 р. 23:51

16 жовтня 2026 р. 23:51

17 жовтня 2026 року в селі Тетерівка відбудеться прощання з військовослужбовцем Котвіцьким Сергієм Володимировичем.

Сергій загинув 11 жовтня 2026 .

Просимо жителів Тетерівської громади долучитися до створення «живого коридору» та провести нашого Захисника в останню путь.

Маршрут та час:

• 10:30 — служба в Костелі Святої Софії.
• Орієнтовно 11:00–11:15 — прибуття траурного кортежу до будинку батьків Захисника за адресою: с. Тетерівка, вул. Партизанська, 29. Тут відбудеться прощання, після чого траурна процесія вирушить до кладовища села Тетерівка, де Героя поховають.

Закликаємо всіх гідно провести Героя — з повагою, вдячністю та любов’ю.

Життєвий шлях Героя

Сергій Володимирович народився 25 вересня 1983 року. Навчався у середній школі № 26 (нині — Ліцей № 26 міста Житомира). Змалечку захоплювався куховарством, і саме це захоплення згодом стало справою його життя. Після школи вступив до Житомирського вищого професійного технологічного училища, де здобував професійні знання та навички. Згодом пройшов строкову військову службу.

Сергій був щирою, товариською людиною з відкритою душею. Добрий, чуйний і турботливий, він умів знаходити спільну мову з людьми, завжди був готовий підтримати та допомогти. Для своєї родини він був люблячим чоловіком і батьком, турботливим братом та добрим сином, який цінував рідних і близьких.

Найбільшою цінністю в його житті була родина. Разом із коханою дружиною вони виховали двох чудових дітей, подарувавши їм свою любов, турботу та підтримку. Сім’я була для Сергія джерелом сили, тепла й натхнення.

Після початку повномасштабного вторгнення Сергій Володимирович став на захист України, приєднавшись до лав Збройних Сил України. Служив у званні старшого солдата на посаді стрільця. За час військової служби виконував бойові завдання на різних напрямках, мужньо долаючи всі труднощі та випробування війни.

Навіть у складних військових умовах Сергій не полишав справи, яку любив найбільше, — куховарства. Він продовжував готувати вже для своїх побратимів, даруючи їм частинку домашнього тепла, турботи та затишку далеко від рідних домівок.

11 жовтня 2026 року життєвий шлях Сергія Володимировича обірвався. Він назавжди залишиться в пам’яті рідних, друзів і бойових побратимів щирою людиною з великим серцем, яка вміла дарувати тепло й турботу іншим.

У глибокій скорботі залишилися мама, дружина, діти, брат, рідні, близькі, друзі та бойові побратими…

Тетерівська сільська рада висловлює щирі співчуття родині, рідним і близьким Сергія Володимировича. Разом із вами розділяємо біль цієї непоправної втрати.

Вічна пам'ять і слава Герою!

Слава Україні!

Героям слава!

Житомирські