Корецький забирає у громад 21,9 млрд грн, щоб на 42% збільшити фінансування забезпечення Кабміну

21 жовтня 2026 р. 18:11

21 жовтня 2026 р. 18:11

А ще до бюджету закладено збільшення зарплат для чиновників. Натомість жодних новин про анонсоване скорочення державного апарату. А ще – не чути про перекриття великих схем, через які бюджет недоотримує сотні мільярдів.

Десь ми це вже чули, погодьтеся. Спочатку чергове “прикрути”, а потім виявляються нові подробиці з життя чиновників.

Так і цього разу. Схоже, що розмови про економію для місцевих бюджетів зводяться до того, що центральний апарат влади хоче більше грошей. Не ЗСУ, не виробництво дронів. Банально, уряд хоче більше для себе.

Для мене це доволі дивно. Новий прем’єр-міністр Сергій Корецький позиціонує себе як технократ, який прийшов інвентаризувати державні фінанси, оптимізувати бюджет і навести порядок у видатках. Від нього очікували чогось подібного до дива, яке він створив у “Укрнафті”. Натомість, вибачте, у діях він більше схожий на Гройсмана. І це ще непогане порівняння.

Як так вийшло, що громадам блокують платежі й пояснюють необхідність економії потребами війни, а фінансування забезпечення центрального апарату пропонують суттєво збільшити?

У проекті Державного бюджету на 2027 рік №16000 пан Корецький передбачив так звану “реверсну дотацію”. Це коли уряд не дає гроші містам і селищам, а забирає. Цікава гра слів. Йдеться про вилучення 21,95 млрд грн з місцевих бюджетів: близько 19,2 млрд грн мають перерахувати бюджети громад, ще 2,7 млрд грн – обласні бюджети. Це стосується 218 громад, серед яких 152 – сільські та селищні.

Водночас фінансування господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабміну пропонують збільшити на 6 млрд грн – до 20,3 млрд грн. Це приблизно на 42% більше, ніж передбачалося раніше, тобто майже в півтора рази.

І це на додаток до того, що уряд продовжує користуватися грошима місцевої влади як своїми. Громади повідомляють про блокування платежів, зокрема за роботи й обладнання для медичних, освітніх і соціальних закладів, пальне для роботи служб та підготовку до опалювального сезону.

Це приблизно як керувати кав’ярнею: вирішити, що від сьогодні економимо, перестати платити постачальникам, зупинити закупівлі, а потім дивуватися, чому заклад не працює. Тільки міста – не кав’ярні “Ідеаліст”. Тут ідеться про воду, опалення, лікарні та нормальне життя людей під час війни.

Асоціація міст України неодноразово зверталася до прем’єра та президента з вимогою розблокувати платежі. Це далеко не “бруківка”, як подають це лояльні до уряду ЗМІ. Міста мають конкретні зобов’язання: розраховуватися за ремонти, закуповувати матеріали для тепломереж, забезпечувати роботу водоканалів, лікарень і комунальних служб. Постачальники не можуть нескінченно кредитувати державу власним коштом, а комунальники не можуть ремонтувати мережі обіцянками.

Я розумію, коли держава забирає гроші на оборону. Але тоді суспільство має бачити результат: дрони, боєприпаси, засоби РЕБ, обладнання для військових. Має бути зрозуміло, заради чого міста економлять.

Тривалий час пан Корецький казав, що це потрібно для ЗСУ. Але тут розпочався бюджетний процес, і з’ясувалася сумна правда: у громад вилучають 21,9 млрд грн і паралельно на 6 млрд грн збільшують фінансування забезпечення Кабміну, та ще на мільярди – фінансування інших видатків центральної влади. Виникає закономірне запитання: заради чого ця економія? Які потреби виправдовують таке збільшення? Чому вони пріоритетніші за фінансову стійкість міст?

Пан Корецький мав би рахувати кожну гривню. То нехай пояснить, чому оптимізація починається з громад, а не з центрального апарату. Бо якщо громадам пропонують затягнути паски заради країни, центральна влада має показати, що готова застосовувати той самий принцип до себе. Не на словах, а на ділі.

Ну, і вишенька на торті. Я вже писав про так званий “шлагбаум” – ручні платежі за міськими програмами з імовірною корупційною складовою. Схоже, “шлагбаум” – це геть не межа. Я не знаю, чи це правда – на жаль, урядовий квартал перекрито, і я не можу перевірити. Але за даними моїх джерел в уряді, пан Корецький затіяв коштовний ремонт власного кабінету. Кабінету, Карл!

Востаннє ремонт там робили ще за Володимира Гройсмана. Після того ніхто не наважився. Гадаю, попередники розуміли, що під час епідемії, а потім війни витрачати державні кошти на комфорт власного кабінету – щонайменше недоречно. Невже пан Корецький вважає, що протримається в кріслі довше за пані Свириденко? Прем’єри в Україні змінюються так швидко, що ремонт може тривати довше, ніж власне кар’єра пана Корецького.

Але навіть без кабінету справи кепські. Доки чиновники думають про власне забезпечення, міста нехай вигадують, як підготуватися до зими.

Лямець Сергій

Житомирські