Берилій Житомирщини зацікавив американських інвесторів: що може завадити розробці родовищ

23 жовтня 2026 р. 17:25

23 жовтня 2026 р. 17:25

На півночі Житомирщини є родовище берилію — металу, який використовують у космічній техніці, електроніці та оборонній промисловості. Тепер саме берилій увійшов до переліку ресурсів, якими зацікавився Американсько-український інвестиційний фонд відбудови. Його партнером стала група BGV Геннадія Буткевича, відомого житомирянам як президент футбольного клубу «Полісся». Проте для початку промислового видобутку потрібні значно більші інвестиції та підготовка.

23 жовтня видання «Телеграф» оприлюднило матеріал про розвиток українсько-американської співпраці у сфері критичних мінералів. Представник американської корпорації DFC розповів журналістам про схвалені інвестиційні проєкти. А президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко пояснила, що стримує розвиток видобувної галузі України.

Американський фонд схвалив інвестиції понад 60 мільйонів доларів

Американсько-український інвестиційний фонд відбудови підтримав пакет проєктів у сферах критичних мінералів та енергетики. Загальний обсяг схвалених інвестицій перевищує 60 млн доларів.

Одне з рішень — створення спільної інвестиційної платформи з українською BGV Group Management. Про це 2 жовтня повідомила Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку DFC .

За інформацією BGV від 15 жовтня , на початковому етапі фонд планує спрямувати до 30 млн доларів на спільну платформу для підготовки та розвитку погоджених гірничодобувних проєктів.

Серед ресурсів, на яких планують зосередитися насамперед, — рідкісноземельні елементи, берилій і цирконій.

BGV Group Management заснував співвласник мережі АТБ Геннадій Буткевич. У Житомирі він також відомий як президент ФК «Полісся».

Які родовища BGV має на Житомирщині

У портфелі компанії є два проєкти на півночі Житомирської області, пов’язані саме з ресурсами, які увійшли до початкових пріоритетів американсько-української платформи.

Перший — Пержанське родовище берилієвих руд , розташоване приблизно за 20 кілометрів від залізничної станції Олевськ.

За інформацією BGV, родовище розвідували ще в 1962–1977 роках. Компанія характеризує його як одне з найбільших у світі за масштабами та якістю гентгельвінової берилієвої мінералізації. Група має спеціальний дозвіл на користування надрами.

Другий проєкт — Ястребецьке родовище циркон-рідкісноземельно-флюоритових руд. Воно містить, зокрема, циркон та рідкісноземельні елементи.

На початку жовтня Житомир Онлайн уже розповідав про угоду фонду з BGV та можливий зв’язок із родовищами Житомирщини .

Спільна платформа формуватиме портфель гірничодобувних проєктів по всій Україні. Конкретний розподіл коштів між окремими родовищами визначатимуть у процесі відбору та погодження проєктів.

Три проблеми, через які іноземні інвестори не поспішають вкладати гроші

Президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко в коментарі «Телеграфу» назвала три перешкоди, які впливають на розвиток видобутку критичних мінералів в Україні.

Перша — недостатньо детальна геологічна інформація.

Українські підприємства часто спираються на результати геологічних досліджень, проведених багато років тому. Для сучасного інвестора потрібні точні дані про запаси, характеристики руди та економіку майбутнього виробництва.

Це означає додаткові витрати на геологорозвідку ще до початку будівництва видобувного підприємства.

Друга — війна.

Безпекові ризики впливають на рішення компаній, які розглядають довгострокові інвестиції в українські родовища.

Гірничодобувний проєкт може працювати десятиліттями. Тому інвестори оцінюють ризики не тільки на момент входження в Україну, а й на весь період майбутньої роботи.

Третя — зміни законодавства.

За словами Павленко, для інвесторів важливі передбачувані правила роботи, адже вони повинні розраховувати економіку проєктів, які реалізовуватимуть протягом 40–50 років.

Часті зміни норм та складність регулювання ускладнюють таке планування.

Чому Європа також зацікавлена в українських копалинах

Попит на критичні мінерали зростає через розвиток акумуляторних технологій, електромобілів, сучасної електроніки та оборонної промисловості.

Європейський Союз прагне зменшити залежність від постачання стратегічної сировини з Китаю. Українські родовища розглядають як один із можливих напрямів диверсифікації.

20 жовтня депутати Європарламенту запропонували створити окремий європейський центр критичної сировини, який допомагатиме координувати співпрацю з партнерами та розвивати ланцюги постачання.

Серед українських проєктів, які вже отримали статус стратегічних на рівні ЄС, — будівництво гірничо-збагачувального комбінату на Балахівському родовищі графітових руд у Кіровоградській області та підприємства з виробництва сферичного графіту.

Цим напрямом також займається BGV Group Management.

Видобувати руду чи переробляти її в Україні

Олена Павленко звернула увагу ще на одну проблему: яку частину доданої вартості отримуватиме Україна від освоєння власних надр.

Країна може експортувати сировину, а може розвивати підприємства з її переробки та виготовлення готової продукції.

Другий варіант потребує більших інвестицій, зате передбачає розвиток промисловості та створення робочих місць на території України.

Спільна платформа американського фонду й BGV має допомагати перспективним гірничодобувним проєктам пройти підготовчі етапи та залучити капітал для промислового виробництва.

У компанії BGV серед пріоритетних активів на Житомирщині залишаються Пержанське берилієве та Ястребецьке циркон-рідкісноземельне родовища.

Житомирські