Чи потрібно платити за воду з власної криниці та як перевірити її безпечність: пояснення фахівчинь

24 жовтня 2026 р. 20:20

24 жовтня 2026 р. 20:20

Власники приватних криниць не повинні платити за воду, яку використовують для власних питних і господарсько-побутових потреб. Водночас її безпечність не можна визначити за смаком, кольором чи запахом — для цього потрібне лабораторне дослідження. Як часто перевіряти воду з криниці, чому її не можна знезаражувати від нітратів кип'ятінням і як правильно відібрати пробу для аналізу, Суспільному пояснили фахівчині Житомирської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби Наталя Денисюк та Катерина Білоконь.

Чи потрібно платити за воду з власної криниці

За словами виконувачки обов'язків завідувача хіміко-токсикологічного відділу Житомирської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби Наталі Денисюк, жителям Житомирщини не потрібно платити за воду з власної криниці, якщо вони використовують її для особистих питних і господарсько-побутових потреб.

«Відповідно до статті 48 «Спеціальне водокористування» Водного кодексу України, таке використання підземних вод не потребує спеціального дозволу за умови дотримання передбачених законодавством вимог. Водночас безоплатне користування водою не означає, що її якість не потрібно контролювати. Навіть якщо вода прозора, не має стороннього запаху та здається чистою, вона може містити небезпечні для здоров'я речовини або мікроорганізми», — розповіла Наталя Денисюк.

За її словами, власники приватних криниць можуть звернутися до Житомирської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби, щоб перевірити якість і безпечність води.

«Такі дослідження проводять на платній основі відповідно до затверджених тарифів. За допомогою лабораторного аналізу можна, зокрема, визначити вміст нітратів та перевірити відповідність води встановленим нормативним вимогам», — повідомила фахівчиня регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби.

Як часто потрібно перевіряти воду з криниці

Наталя Денисюк зауважила, що досліджувати воду з приватних криниць фахівці рекомендують щонайменше раз на рік. Для нової криниці протягом першого року використання доцільно проводити аналіз щоквартально, щоб відстежувати можливі сезонні зміни хімічного складу води.

«Позапланове лабораторне дослідження варто провести після весняних паводків, тривалих дощів, аварійних ситуацій або ремонтних робіт, які могли вплинути на джерело водопостачання. Перевірка також потрібна, якщо вода раптово змінила смак, колір чи запах», — сказала Наталя Денисюк.

За її словами, вода з приватних і громадських криниць на Житомирщині потребує контролю за кількома групами показників.

«Під час хімічного дослідження особливу увагу приділяють вмісту нітратів, а також іншим показникам, що характеризують якість води, зокрема загальній жорсткості. Нітрати є одним із важливих показників безпечності води з криниць. Їх надмірна концентрація становить особливу небезпеку для немовлят», — пояснила Наталя Денисюк.

Чи можна визначити нітрати за смаком, кольором або запахом

Наталя Денисюк розповіла, що визначити наявність нітратів у воді за її смаком, кольором чи запахом неможливо.

«Нітрати — це солі азотної кислоти, які розчиняються у воді. Вони не мають характерного запаху, не змінюють її кольору та за звичайних для криничної води концентрацій не обов'язково впливають на смак.Тому навіть вода, яка здається чистою, може містити нітрати в концентраціях, що перевищують допустимі значення», — сказала фахівчиня.

Наталя Денисюк наголосила, що єдиний надійний спосіб встановити концентрацію нітратів — лабораторне дослідження.

«Нормативне значення вмісту нітратів у питній воді становить не більше ніж 50 міліграмів на кубічний дециметр. Якщо лабораторний аналіз виявив перевищення, таку воду не слід використовувати для пиття та приготування їжі до з'ясування обставин і забезпечення безпечного альтернативного джерела води. Особливо важливо не використовувати воду з підвищеним вмістом нітратів для приготування дитячих сумішей», — пояснила Наталя Денисюк.

Чому кип'ятіння не допомагає позбутися нітратів

За словами Наталі Денисюк, кип'ятіння не усуває нітрати з води. Навпаки, воно може збільшити їхню концентрацію.

«На відміну від багатьох мікроорганізмів, нітрати не зникають під час звичайного кип'ятіння. Коли вода нагрівається, частина її випаровується, тоді як нітрати залишаються в рідині. У результаті їхня концентрація може зрости. Якщо лабораторний аналіз показав перевищення допустимого вмісту нітратів, кип'ятіння не зробить таку воду безпечною. Не варто також покладатися на побутові способи очищення без перевірки їхньої ефективності. Для видалення нітратів потрібні спеціальні технології, ефективність яких залежить від обладнання та умов його використання. До отримання безпечних результатів дослідження слід використовувати альтернативне джерело питної води», — повідомила Наталя Денисюк.

Виконувачка обов'язків завідувача бактеріологічного відділу лабораторії Катерина Білоконь зазначила, що не менш важливо перевіряти мікробіологічні та паразитологічні показники.

«До мікробіологічних показників належать, зокрема, загальні коліформи Коліформи — це бактерії, за наявністю яких у воді оцінюють її санітарний стан. Їх виявлення може свідчити про забруднення води та потребу перевірити її безпечність , E. coli E. coli або кишкова паличка — це бактерія, виявлення якої у питній воді може свідчити про її забруднення випорожненнями людей або тварин. Така вода може становити небезпеку для здоров'я , патогенні ентеробактерії Патогенні ентеробактерії — це хвороботворні бактерії, які можуть потрапляти у воду та спричиняти кишкові інфекції у людей та коліфаги Коліфаги — це віруси, які заражають кишкові бактерії. Їх виявлення у воді може свідчити про забруднення стічними водами та можливу присутність інших вірусів, які становлять небезпеку для людини . За потреби досліджують також вірусологічні показники, зокрема наявність ентеровірусів Ентеровіруси — це група вірусів, які можуть потрапляти в організм людини та спричиняти різні захворювання. Найчастіше на них хворіють діти, але дорослі також можуть заразитися , аденовірусів Аденовіруси — це віруси, які найчастіше викликають застудоподібні захворювання, але можуть також уражати очі та кишківник , ротавірусних антигенів Ротавірусні антигени — це частинки ротавірусу, які шукають в аналізі калу, щоб з'ясувати, чи є в організмі ротавірусна інфекція , реовірусів Реовіруси — це група вірусів, які часто не спричиняють симптомів або викликають легкі захворювання. Вони можуть уражати дихальну та травну системи. Можливі прояви — нежить, кашель, підвищення температури, нудота й діарея. Зазвичай інфекція минає самостійно та не потребує специфічного лікування і вірусу гепатиту А Вірус гепатиту А — це вірус, який спричиняє інфекційне захворювання печінки, відоме як хвороба Боткіна. Передається переважно через забруднену воду, їжу або брудні руки. Основні симптоми — слабкість, нудота, підвищення температури, біль у животі, потемніння сечі та пожовтіння шкіри й очей. Специфічного лікування немає, зазвичай хвороба минає самостійно. Запобігти зараженню допомагають вакцинація та дотримання правил гігієни . Паразитологічні дослідження можуть охоплювати виявлення патогенних Патогенні — це такі, що здатні спричиняти захворювання кишкових найпростіших Кишкові найпростіші — це одноклітинні мікроорганізми, деякі з яких можуть паразитувати в кишківнику людини та спричиняти захворювання. До них належать, зокрема, лямблії (Giardia duodenalis) та дизентерійна амеба (Entamoeba histolytica). Зараження зазвичай відбувається через забруднену воду, їжу або брудні руки і гельмінтів Гельмінти — це паразитичні черви, які можуть жити в організмі людини, зокрема в кишківнику, та спричиняти паразитарні захворювання. До них належать гострики, аскариди, волосоголовці та стрічкові черви. Зараження може відбуватися через забруднені руки, їжу, воду або недостатньо термічно оброблені продукти. Виявляють гельмінтів або їхні яйця за допомогою лабораторних досліджень, зокрема аналізу калу », — розповіла Катерина Білоконь.

Катерина Білоконь додала, що перелік показників для конкретної проби варто узгодити з лабораторією залежно від стану криниці та мети дослідження.

Як правильно відібрати пробу води для лабораторії

Катерина Білоконь наголосила, що для того, щоб результати дослідження були достовірними, важливо правильно відібрати та доставити пробу. Недотримання вимог може призвести до потрапляння сторонніх речовин або мікроорганізмів і спотворити результати аналізу.

Катерина Білоконь пояснила правила відбору проб для мікробіологічного дослідження, а Наталя Денисюк — для хімічного аналізу:

1. Підготуйте відповідну ємність

Для хімічного дослідження зазвичай можна використати чисту пластикову пляшку об'ємом 1,5–2 літри з-під питної або негазованої мінеральної води.

Не слід використовувати пляшки з-під солодких напоїв, пива, квасу, йогуртів або побутової хімії. Не можна мити ємність мийними засобами, оскільки їхні залишки можуть вплинути на результати.

Для мікробіологічного дослідження потрібна стерильна ємність. Звичайна пляшка з-під питної води для цього не підходить. Стерильну тару та інструкції щодо її використання слід отримати або погодити з лабораторією.

2. Підготуйте воду до відбору

Якщо вода надходить через насос або систему подачі, перед відбором рекомендують зливати її протягом 10–15 хвилин, щоб видалити застійну воду із системи.

Конкретний порядок відбору варто попередньо узгодити з лабораторією, особливо якщо досліджуватимуть мікробіологічні показники.

3. Наберіть пробу без забруднення

Під час відбору не торкайтеся внутрішньої поверхні пляшки та кришки. Важливо не допустити потрапляння до проби сторонніх речовин.

Для хімічного аналізу спосіб наповнення ємності залежить від показників, які визначатимуть. Тому не в усіх випадках пляшку потрібно наповнювати до самого верху.

Для мікробіологічного аналізу необхідно дотримуватися правил асептики, щоб не забруднити пробу мікроорганізмами з рук, повітря або навколишніх предметів.

4. Позначте пробу та доставте її до лабораторії

На ємності потрібно зазначити адресу криниці, дату та час відбору води.

Пробу слід якнайшвидше доставити до лабораторії, захищаючи від прямого сонячного світла та нагрівання.

Для мікробіологічного дослідження пробу транспортують у термоконтейнері за температури 6 ± 2°C. За наведеними вимогами дослідження має розпочатися не пізніше ніж через шість годин після відбору за умови дотримання температурного режиму.

«Власники криниць можуть звернутися до Житомирської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби, щоб замовити лабораторне дослідження води. Перед відбором обов'язково уточніть у лабораторії, які саме дослідження потрібно провести, яку ємність використовувати та як транспортувати пробу. Вимоги до води для хімічного й мікробіологічного аналізу відрізняються», — розповіла Катерина Білоконь.

За її словами, регулярна перевірка води допомагає вчасно виявити забруднення, які неможливо помітити без лабораторного аналізу, і запобігти використанню небезпечної води для пиття та приготування їжі.

Житомирські