Водоспад на греблі Тетерева в Житомирі — між скелями «Голова Чацького» і «Чотири брати»

24 жовтня 2026 р. 23:55

24 жовтня 2026 р. 23:55

Щоб побачити водоспад, із Житомира навіть не треба виїжджати. На південній околиці міста, нижче парку «Монумент Слави», Тетерів перегороджує гребля Житомирського водосховища — і вода переливається через неї широкою білою стіною на всю довжину споруди. Житомиряни так і називають це місце: «водоспад». А з обох боків над рікою стоять гранітні скелі з власними легендами — «Голова Чацького» і «Чотири брати».

Гребля, яка стала водоспадом

Греблю здали в експлуатацію в березні 1965 року; будівництво тривало з початку 1960-х (джерела називають 1960 або 1962 рік). Водосховище потрібне було насамперед промисловості — зокрема льонокомбінату. Споруда зі збірного залізобетону має близько 100 метрів завдовжки і 21 метр заввишки.

Головна особливість — це водозливна гребля : зайва вода не йде через затвори, а переливається по всьому гребеню. Тому коли Тетерів повноводний, гребля перетворюється на суцільний водоспад, а шум води чути далеко за межами парку. Влітку 2023 року, після паводку, житомиряни фотографували, як «перелив іде по всій греблі».

Краєзнавці переказують цікаву історію: перший проєкт греблі нібито забракували, а тодішній керівник Компартії УРСР Петро Шелест звелів збудувати «щось на зразок Ніагарського водоспаду» — і проєкт переробили. Документів, що це підтверджують, немає, але результат справді нагадує маленьку Ніагару посеред обласного центру.

Гребля підняла рівень води в Тетереві приблизно на 15 метрів і затопила частину мальовничої скелястої долини. На Тетереві в межах Житомирщини таких водосховищ п’ять: Чуднівське, Денишівське, Відсічне, Житомирське і Білокриницьке.

Цікаво, що енергетики приглядалися до цього місця ще до війни: у 1937 році тут, біля скелі «Голова Чацького», планували гідроелектростанцію з трьома генераторами по 1500 кВт.

Скеля «Голова Чацького»

На лівому березі, приблизно за 200 метрів вище греблі, над водою підноситься сіра гранітна скеля заввишки близько 30 метрів. Разом із сусідніми виступами вона утворює кам’яну стіну завдовжки близько 120 метрів. Із 1967 року це геологічна пам’ятка природи місцевого значення . Ще в 1926 році Волинський державний музей пропонував узяти під охорону «каньйон біля урочища Сокулі на Тетереві».

Назва «Голова Чацького» трапляється в документах уже першої половини XIX століття — так тоді називали й провулок, що вів до скелі. Краєзнавці пов’язують її з Тадеушем Чацьким (1765–1813) — просвітником, засновником Кременецького ліцею і одним із фундаторів Волинської гімназії в Житомирі, у будівлі якої нині працює університет «Житомирська політехніка».

Проте в народі в скелі є й давніша назва — Сокуля . За легендою, колись над Тетеревом був кам’яний міст-перешийок. Козаки на чолі з отаманом Соколом заманили на нього вороже військо, міст обвалився, а на його місці постала скеля, схожа на голову отамана в шоломі. Цю легенду переказує житомирський письменник Валентин Грабовський. Є й інші перекази: про шляхтича Чацького, який кинувся зі скелі, рятуючись від козаків, і про бідного юнака, якого скинув звідси батько коханої. Поруч є і своя «Скеля Смерті» — з легендою про закоханих.

На скелях ростуть рідкісні рослини: аврінія скельна, півники угорські, аспленій північний, цибуля подільська, костриця.

Скеля «Чотири брати»

Навпроти, на правому березі, стоїть скельний масив «Чотири брати» в урочищі Сокулі — близько 20 метрів заввишки і 150 метрів завширшки. Чотири вертикальні гранітні виступи нагадують людські фігури, звідси й назва. Це також геологічна пам’ятка природи місцевого значення з 1967 року. Нагорі ростуть липи й дуби, а з краю скелі відкривається один із найкращих видів на греблю та водосховище.

Скелелазна Мекка в місті

Гранітні береги Тетерева біля греблі давно облюбували скелелази. Тут є кілька секторів із власними назвами: сама «Голова Чацького» з траверсом над річкою, «Праска» на протилежному березі, «Пиріг», «Мишина скеля» біля греблі, «Заборонена зона», «Архів». Маршрути різної складності — від простих до дуже технічних. У вихідні тут часто можна побачити людей зі страховкою і мотузками. Найбільший скельний район околиць — у Денишах, за містом.

Монумент Слави і парки поруч

Над греблею стоїть Монумент Вічної Слави, відкритий 9 травня 1979 року. Колона з житомирського лабрадориту закріплена прямо на природній скелі тросами, без традиційного фундаменту. Поруч горить Вічний вогонь, а навколо — парк, з якого стежки ведуть до оглядового майданчика над греблею.

Вище за течією, на лівому березі, — Шодуарівський парк, заснований на початку XX століття бароном де Шодуаром; площа близько 36 гектарів. Через Тетерів від нього перекинутий підвісний міст завдовжки близько 350 метрів (1982), який веде на правий берег — звідти берегом можна дійти до «Чотирьох братів» і греблі.

Тетерів

Тетерів — правий приплив Дніпра завдовжки 385 км, з басейном 15,3 тис. км². Він починається біля Носівки і впадає в Київське водосховище. Між Житомиром і Коростишевом річка прорізає Український кристалічний щит, тому береги тут скелясті, з ущелинами й порогами — саме завдяки цьому в місті змогли збудувати високу греблю.

Як дістатися

Найпростіше — громадським транспортом до зупинки «Монумент Слави», далі пішки через парк до оглядового майданчика над греблею. Звідти можна спуститися до води і перейти на правий берег. Інший варіант — від Шодуарівського парку підвісним мостом і стежкою вздовж правого берега.

Координати греблі: Як доїхати .

Коли їхати і що врахувати

• Найефектніший водоспад — навесні й після сильних дощів, коли вода переливається по всьому гребеню. У суху пору перелив може бути слабким.
• Не заходьте на тіло греблі й не купайтеся під нею: там сильна течія і вири.
• Схили скель круті й слизькі після дощу — дітей тримайте поруч, на краю не фотографуйтеся.
• Найкраще світло для фото — у другій половині дня з правого берега, від «Чотирьох братів».

Фото: Vi Ko, Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0.

Житомирські