Художник із Житомирщини написав понад 70 ікон для храмів Бердичівської громади

25 жовтня 2026 р. 15:10

25 жовтня 2026 р. 15:10

Художник із села Мирославка на Житомирщині Михайло Довбищук із 1992 року створив понад 70 ікон для храмів Бердичівської громади. Також він пише картини, вірші й оповідання та займається лозоплетінням.

Михайло Довбищук розповів Суспільному, що першу ікону написав у 1992 році для Свято-Покровської церкви. Спробувати себе в іконописі йому запропонували односельці. На той час він працював художником-оформлювачем у колгоспі.

«Люди запропонували мені спробувати. Це була моя перша робота в іконописі, тому я, звісно, переживав, чи вийде, адже раніше ніколи такого не робив. Це сакральні речі. Першою я написав ікону Покрови Богородиці, а всередині церкви — ікони на біблійні сюжети», — розказав художник.

За словами Михайла, написання ікон потребує кропіткої праці, проте сам процес його надихає.

«Я захоплений тим, що роблю. Не відчував, що це якась важка робота. Мав бажання малювати. Розумію, що прожив життя недаремно і що після мене залишаться роботи, які надихатимуть людей. Відчуваю від цього Божу благодать на душі», — сказав Михайло Довбищук.

Староста церкви Валентина Поліщук розповіла, що у 2012 році у Свято-Покровській церкві сталася пожежа. Деякі ікони Михайла Довбищука обгоріли. Їх досі зберігають у храмі.

«Не можу виділити якусь одну ікону. Усі вони заслуговують на повагу до художника. Усі гарні та якісні», — розказала Валентина Поліщук.

Окрім ікон для храмів, Михайло Довбищук написав ікону для своєї дружини Таміли. Це Вишгородська Божа Матір.

«Цю ікону я присвятив дружині й подарував їй. На звороті є напис: " Буонарроті Мікеланджело Італійський скульптор, художник, архітектор, поет та інженер. . Усі біди й незгоди потрібно долати лише терпінням і любов'ю», — сказав Михайло.

Дружина митця Таміла Довбищук розповіла, що іконопис — один із напрямів його творчості. У власній майстерні чоловік також пише картини й вірші та займається лозоплетінням.

«Я постійно бачу його за роботою, бачу, як він захоплюється своєю справою, картинами, лозоплетінням і поїздками. Він увесь час на футболі. Діти були малі — він на футболі, діти виросли — він на футболі. Тепер маємо онуків, а він і досі грає у футбол. Він постійно працює, пише, а вечорами читає нам свої твори. Загалом, це цікава людина. Я щаслива, що прожила вік з таким чоловіком», — розказала Таміла Довбищук.

За словами Михайла Довбищука, два роки тому в його майстерні оселився кіт Сократ. Тварина сама підійшла до художника, і він залишив її переночувати. Згодом кіт звик до нового місця.

«Це Сократ. Два роки тому він прибився до мене, коли хлопці встановлювали тут вишку для Київстару. Це мій співрозмовник і друг. Він хитро підійшов до мене й одразу почав дивитися просто в очі. Я залишив його переночувати в майстерні. Він звик до мене, до хлопців, тулиться до кожного. Так ми з ним тут і живемо та творимо», — сказав Михайло Довбищук.

Житомирські