Бути поруч, коли найважче: як у реаліях війни працює Центр надання соціальних по...

01 листопада 2026 р. 11:38

01 листопада 2026 р. 11:38

За кожним зверненням до соціальної служби – чиясь життєва історія. Для когось важливою є допомога в повсякденних справах, для когось – порада, як оформити необхідні документи, а для когось – можливість нарешті розповісти про свою проблему й відчути, що ти не залишився з нею сам на сам. Саме з таких, на перший погляд, невеликих, але надзвичайно важливих справ складається щоденна робота колективу КУ «Центр надання соціальних послуг Пулинської селищної ради».

Сьогодні в комунальній установі працюють 16 людей: директорка Аліна Грибан, фахівчині із соціальної роботи Леся Котвіцька та Марина Фесюк, фахівчиня із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб Тетяна Трохліб, оператор комп’ютерного набору Сергій Лебедь і 11 соціальних робітників, які надають послуги догляду вдома.
Уже понад десять років Аліна Грибан працює в соціальній сфері, а останні два роки очолює установу. За цей час вона добре знає: за кожною послугою стоїть не просто виконана робота, а конкретна людина зі своїми потребами, переживаннями й надіями.

Війна змінює потреби – соціальна служба шукає відповіді Повномасштабна війна принесла українцям нові випробування, а разом із ними – нові завдання для соціальної сфери. Внутрішньо переміщені особи, ветерани й демобілізовані військовослужбовці, родини полеглих Захисників, сім’ї військових, які зникли безвісти або перебувають у полоні, – усі вони потребують не лише державних гарантій, а й зрозумілих відповідей, фахового супроводу та людського ставлення. «Сьогодні соціальна робота – це постійна готовність реагувати на нові потреби людей. Війна змінила життя багатьох родин, і наше завдання – допомогти їм зорієнтуватися в непростих обставинах, знайти необхідну підтримку та зрозуміти, куди звертатися далі», – наголошує Аліна Грибан. Одним із таких нових напрямків стала робота з ветеранами війни та демобілізованими військовослужбовцями. Із травня 2025 року в Центрі запроваджено посаду фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб. Нині цю роботу виконує Тетяна Трохліб. Її завдання – допомагати захисникам і захисницям повертатися до цивільного життя, розбиратися з оформленням документів і статусів, соціальними виплатами та пільгами, отримувати інформацію про медичну й психологічну допомогу, реабілітацію, навчання та працевлаштування. Не менш важливий напрям – підтримка родин військовослужбовців. Адже за кожним таким зверненням може стояти непроста історія, а людині часто потрібні не лише роз’яснення процедур, а й уважне, тактовне ставлення. «У роботі з ветеранами та їхніми родинами особливо важливо пам’ятати, що за документами й формальностями стоять людські долі. Тут необхідні терпіння, повага до пережитого досвіду та готовність допомогти пройти непростий шлях», – зазначає директорка. Не залишаються поза увагою й внутрішньо переміщені особи, яким довелося залишити рідні домівки. Фахівці Центру консультують їх, допомагають розібратися з доступними соціальними послугами, оформленням документів та взаємодією з відповідними установами. Адже почати життя на новому місці – це не лише знайти житло, а й поступово відновити відчуття стабільності та впевненості в завтрашньому дні. Нині ведеться активна робота у рамках експериментального проєкту медсестринського догляду. Зокрема ВПО, що перебувають у лікарні працівники центру допомагають оформити документи для подальшого влаштування в інтернатні установи.

Допомога, яка починається з уваги Та попри нові виклики, незмінною залишається основа соціальної роботи – турбота про людей, які потребують підтримки. Фахівчині із соціальної роботи працюють із сім’ями, що опинилися у складних життєвих обставинах, допомагають родинам із дітьми, людям з інвалідністю та іншим мешканцям громади. Вони оцінюють потреби, консультують, сприяють оформленню документів, координують взаємодію з медичними, освітніми та соціальними установами. Окремої уваги потребують діти та сім’ї, які виховують їх у сімейних формах. Тут важливо вчасно помітити проблему, підтримати батьків і зробити все можливе, щоб дитина зростала в безпечному середовищі, відчувала турботу та мала можливості для розвитку. А для одиноких людей поважного віку та осіб, які через стан здоров’я не можуть самостійно впоратися з повсякденними справами, особливе значення має послуга догляду вдома. У Пулинській громаді її забезпечують 11 соціальних робітників. Вони допомагають підопічним придбати продукти й ліки, приготувати їжу, прибрати в оселі, принести воду, оплатити комунальні послуги та виконати інші необхідні побутові справи. Проте їхня робота значно ширша за перелік обов’язків. Для багатьох підопічних прихід соціального робітника – це ще й нагода поспілкуватися, поділитися переживаннями, відчути увагу та знати, що про них пам’ятають.

Спільна справа – людяність За щоденною роботою Центру стоїть командна взаємодія. Адже важливо не лише вислухати людину, а й знайти необхідну інформацію, підготувати документи, налагодити зв’язок з іншими службами та допомогти отримати потрібну підтримку. «Я вдячна кожному працівникові нашого колективу за відповідальність, терпіння, добре серце й небайдужість до людей. У соціальній сфері немає дрібниць: іноді навіть своєчасна порада чи звичайна людська розмова можуть багато змінити для того, хто опинився у складних обставинах», – говорить Аліна Грибан. Напередодні професійного свята колектив Центру надання соціальних послуг Пулинської селищної ради заслуговує на щиру вдячність за щоденну працю. За вміння чути, підтримувати й знаходити рішення там, де людина сама вже не знає, до кого звернутися. Бо соціальна сфера – це не лише посади, документи та послуги. Це передусім люди, які залишаються поруч тоді, коли допомога потрібна найбільше.

Житомирські