Попільня — селище біля станції й Змійових валів - Житомирські

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Попільня — селище біля станції й Змійових валів

02 листопада 2026 р. 08:38

02 листопада 2026 р. 08:38

Попільня — селище на південному сході Житомирщини , центр Попільнянської громади Житомирського району. Його ділить навпіл залізниця Фастів — Козятин: на півночі — центр з установами, ринком і автостанцією, на півдні — приватні садиби, яку місцеві звуть «за путями». Біля північно-західного краю селища бере початок річка Лозинка, а на півночі шумить Попільнянський ліс — заказник з 1967 року.

Звідки назва

Найпоширеніша версія пов'язує назву з попелом. З XIV століття на Поліссі й у Лісостепу виробляли поташ — його отримували з попелу спалених дерев. Приміщення, де зберігали й обробляли попіл, називали попільнею. За іншим переказом, татари спалили тутешнє поселення, і воно відродилося з попелу. А ще кажуть, що першим тут випалив ділянку лісник з Паволочі на прізвище Попелюх.

Селище, що виросло біля станції

Старе село Попільня було центром волості й мало церкву, школу та вітряки. А нинішнє селище з'явилося 1870 року, коли відкрили залізницю, що з'єднала Київ з Одесою. Станцію біля села назвали Попільнею, і першими спорудами стали будинок начальника станції та вокзал. Вокзал, службова будівля поруч і пакгауз — єдине, що лишилося в селищі від дорадянської забудови.

Будівля вокзалу станції Попільня

1900 року біля станції стояло лише 18 будинків, де жило 106 людей, працювали пошта й телеграф, аптека, заїжджий двір і буфет. 1910 року звідси проклали гілку на Сквиру, запрацював крохмальний завод. 1923 року Попільня стала районним центром, а в 1960-х залізницю електрифікували.

Бої 1941 і 1943 років

12 липня 1941 року біля Попільні з німецькими танками бились 73 лейтенанти — випускники Саратовського військового училища; усі вони загинули. За два дні тут бився зведений прикордонний загін капітана Середи: він прикрив відхід ешелону з пораненими, який машиніст із числа бійців довів до Фастова. Восени 1943 року за Попільню точилися запеклі бої — селище звільняли двічі, у листопаді та наприкінці грудня. 2011 року в Попільні відкрили музей воїнів-афганців.

Змійовий вал

На північно-західній околиці, ліворуч від шосе на Великі Лісівці, у сосновому лісі збереглася ділянка Змійового валу — давньої оборонної споруди, яку зводили для захисту від степовиків. Вал — пам'ятка культурної спадщини. Прогулянку до нього легко поєднати з Попільнянським заказником.

Змійовий вал на північно-західній околиці Попільні

Що поруч

Неподалік від Попільні — Романівка з музеєм-садибою родини Рильських , де минули дитинство й юність поета Максима Рильського. Цікаве й село Криве з садибою в стилі модерн. Поїздку можна продовжити до Андрушівки з палацом Терещенків.

Як дістатися

Через Попільню ходять електрички лінії Фастів — Козятин, зокрема прискорені до Хмельницького, Шепетівки, Рівного й Жмеринки. Автобуси з'єднують селище з Житомиром , Брусиловом, Ружином, Андрушівкою , Сквирою й Білою Церквою. Повз селище проходить дорога Р18 Житомир — Сквира. Інші місця поруч — у статті про Житомирський район .