вологість:
тиск:
вітер:
Іршанськ — селище титанодобувників над Іршею
02 листопада 2026 р. 08:38
02 листопада 2026 р. 08:38
Іршанськ — селище на правому березі річки Ірші, центр Іршанської громади Коростенського району. Тут живе близько 6,5 тисячі людей. Від Житомира до Іршанська 60 км, від Коростеня — 37 км. Це одне з наймолодших селищ області: ще сімдесят років тому на його місці стояв ліс, а тепер тут живуть гірники, які видобувають титанову руду.
Звідки взялося селище
Річку Іршу, а за нею й селище, назвали, імовірно, від рудуватого, «іржавого» кольору води — його дають поклади ільменіту на дні. За іншою версією, назва пов'язана з древлянським богом Хорсом. За місцевими переказами, болотну руду на берегах Ірші копали ще за козацьких часів і кували з неї знаряддя та зброю.
У 1930-х роках житомирський геолог професор Степан Бєльський вперше показав, що в руслі Ірші багато ільменіту — мінералу, з якого отримують титан. 1953 року сюди прийшли геологорозвідники й будівельники, і нове поселення в народі прозвали «11-м кілометром» — за відстанню від станції Турчинка, а ще «Титаноградом». Наприкінці 1954 року з Киргизстану прибув енергопоїзд, щоб дати будові струм, а навесні 1956-го дослідна драга видала перші кілограми ільменітового концентрату.
Офіційно Іршанськ заснували 5 серпня 1960 року як робітниче селище при гірничо-збагачувальному комбінаті, тоді тут жило 876 людей. 1963 року він став селищем міського типу. У 1960–1980-х роках комбінат звів багатоповерхівки, лікарню, школи, садки й Палац культури. Титан з Іршанська йшов, зокрема, у ракетобудування — тому одна з вулиць носить ім'я Сергія Корольова, а інша — професора Бєльського.
Як змінився краєвид
Ільменіт видобувають відкритим способом: з кожної тонни піску виділяють лише 50–70 кг руди. Кар'єри змінили ландшафт довкола селища — з'явилися відвали й затоплені виїмки, які стали озерами. Через численні водойми влітку тут помітно вологіше повітря. Окрім титану, околиці Іршанська багаті на декоративний камінь — лабрадорит, габро й граніт, які тут видобувають і обробляють.
Що подивитися
Центр селища — Палац культури «Титан», збудований за часів розквіту комбінату. Поруч працюють школа мистецтв, заснована 1969 року як музична, і невеликий музей «Українська світлиця».
Католицька парафія з'явилася в Іршанську 1995 року. Віряни спершу молилися в приватних будинках, а потім власноруч і на пожертви звели мурований костел Дитятка Ісуса. Є в селищі й Покровська церква. 2024 року в громаді відкрили Алею Пам'яті загиблих захисників.
Неподалік — Іршанське водосховище на Ірші, популярне серед рибалок, а в напрямку Малина — затоплені гранітні кар'єри, як-от малинська «Калюжа» з підводним музеєм.
Як дістатися
Найближча залізнична станція — Нова Борова , за 11 км. Автобуси ходять до Іршанська з Житомира, Коростеня й Малина. Поруч варто заїхати в Хорошів з музеєм каменю. Більше про околиці — у статті про Коростенський район .
Джерело: polissya.today (Житомирщина)
Новини рубріки
Ушомир — давній Ушеськ над Ужем і старий парк
02 листопада 2026 р. 09:08
Кодня — містечко, де закінчилася Коліївщина
02 листопада 2026 р. 09:08
Головине — селище синього каменю лабрадориту
02 листопада 2026 р. 09:08