«Ми б тут влаштували кладовище «шахедів»: як працює група ППО «Пегас» 39-ї бригади на Житомирщині

04 листопада 2026 р. 16:36

04 листопада 2026 р. 16:36

Мобільна вогнева група «Пегас» 39-ї бригади тактичної авіації імені Героя України Олександра Довгача має на своєму рахунку більше 10 збитих цілей, запущених по Житомирщині російськими військовими. Після отримання сигналу про повітряну атаку «шахедами» у групи протиповітряної оборони є 15 хвилин, щоб зібратися, доїхати до точки відпрацювання та розпочати роботу.

Про зміну тактики російських атак, виклики під час збиття реактивних дронів та чергування тривалістю у понад пів доби бійці групи розповіли кореспондентам Суспільне Житомир.

Мобільна група протиповітряної оборони складається зі старшого, водія і кулеметника. Старший мобільної вогневої групи «Пегас» — військовослужбовець на ім'я Андрій — говорить, що одне чергування може тривати до 14 годин.

«Нам дають сигнал, або «АРБА 1515», або «Готовність 1». До 15 хвилин ми повинні прибути на нашу точку, розвернутися і по мірі наближення та захід у зону нашої відповідальності «шахедів», ми їх збиваємо», — розповів Андрій.

У війську чоловік служить з 1994 року. Брав участь в антитерористичній операції на сході України. У 2021 році звільнився за станом здоров'я, але після повномасштабного вторгнення повернувся до служби. Виконував бойові завдання на Харківському напрямку. З 2022 року Андрій служить у мобільній вогневій групі 39-ої бригади тактичної авіації імені Героя України Олександра Довгача.

За словами Андрія, за останні кілька місяців кількість повітряних атак та цілей, які потрібно збивати, значно зросла.

«Те, що рік-два тому називали «масштабною атакою», тепер у нас практично кожного дня. Зараз у нас трішки затишшя. Навіть те, що ми з вами можемо поговорити, то до цього в нас на таке взагалі часу не було. Ми постійно були на виїздах. Приїхали — поїхали, приїхали — поїхали. Годині о дванадцятій ночі могли виїхати і повернутись о дванадцятій дня», — каже Андрій.

39 бригада тактичної авіації імені Героя України Олександра Довгача Повітряних сил ЗСУ

Ефективно протистояти повітряним атакам російської армії допомагає нове оснащення.

«Якби у нас в 2022 році були ось ці кулемети на периметрі, то ми б тут влаштували кладовище «шахедів», бо нам і без таких кулеметів вдавалося збивати їх звичайними нашими автоматами. Раніше прості повільні літали, у них висота менше. Їх довго чекати, але легше збивати. Зараз реактивні, часу в нас практично немає. Якщо він в нашій зоні, то розслаблятись нема коли — потрібно одразу працювати», — зазначив військовослужбовець.

Володимир — старший стрілець мобільної вогневої групи «Пегас». У Збройних силах України чоловік служить з 1990-го року. Двічі був на ротаціях в Іраку, а у 2005 році пішов на військову пенсію. До війська повернувся у 2022 році. На той момент йому було 50 років.

«У 2023 році я брав участь у бойових діях на Запорізькому напрямку.  Спочатку на ентузіазмі, на адреналіні, але роки своє забирають. Один, другий вихід, а на третій ти розумієш, що можеш не те, що не повернутись, а просто не дійти. Важко. Війна є війна. І дуже важко втрачати побратимів», — говорить чоловік.

Зі слів військового, у 2026 році спостерігається зміна тактики повітряних атак на Україну Російською Федерацією.

«Коли є масова атака, тоді вони працюють по своїх цілях, а зараз вони більше, якщо казати простими словами, «кошмарять». Залітає один реактивний «шахед» — він може накрити половину України. Всі на нього реагують, мобільні вогневі групи виїжджають, люди йдуть в укриття, а він може політати і атакувати об'єкт, а може і ні. Може політати і десь взагалі зникнути з радарів. Через певний проміжок часу прилітає такий самий реактивний «шахед». Може йти за тим самим маршрутом, може летіти за іншим. Але всі на ногах, на вухах, як серед ночі, так і серед білого дня», — зазначає Володимир і додає, що у такий спосіб армія РФ здійснює психологічний тиск, як на військових, так і на цивільних.

За словами Володимира, найважчим у роботі мобільної вогневої групи є очікування.

«От тобі дають «Готовність 1», ти виїхав по одному «шахеду». Наприклад, по ньому відпрацювали, але тобі не дають відбій, бо залітає в наш сектор наступний. І ти просто сидиш чекаєш. Можна сидіти чекати, якщо в тебе є планшет, але коли він зникає з радарів, то тоді вже, як я казав, я «слухаю небо». Вночі акустично, а вдень і акустично, і візуально. І можна кілька годин простояти на ногах», — розповів Володимир.

Олексій, водій-стрілець мобільної вогневої групи «Пегас», був мобілізований до Збройних сил України у 2025 році. Виконував бойові завдання на Чернігівщині та Сумщині.

«Сумщина дуже близько до кордону, і через ту область дуже багато заходять «шахедів». Якщо дивитись по планшету, то це просто червона пляма. Ти їх рахуєш і просто збиваєшся з рахунку. За один раз може йти до ста «шахедів». Летять вони упродовж усієї ночі. Тривога починалась у другій половині дня з третьої-п'ятої години і тривала до ранку, часом до дванадцятої години дня», — каже Олексій.

До повномасштабного вторгнення чоловік працював водієм. У війську, зі слів Олексія, його найбільше вразило братерство та підтримка інших військовослужбовців.

«Тут є чоловіча ось ця дружба, підтримка, побратимство. І до кого ти не звернешся, тобі обов'язково підкажуть, допоможуть побратими, які мають більше досвіду — як зробити краще, як вийти з тієї чи іншої ситуації. У цивільному житті такого немає», — зазначає Олексій.

На рахунку мобільної вогневої групи «Пегас» більше десяти збитих цілей, які російські військові запускали по Житомирщині. Військовослужбовці говорять, що по завершенню повномасштабного вторгнення мріють повернутися до цивільного життя і виховувати дітей та онуків.

Житомирські