Звідки Житомир бере воду та навіщо у 1964 році створили водосховище біля скелі Чацького

06 листопада 2026 р. 16:36

06 листопада 2026 р. 16:36

Велике водосховище під скелею Чацького сьогодні здається невіддільним від Житомира. Але воду для міського водогону забирають не тут. Місце водозабору — на іншому водосховищі, «Відсічному». А знайому житомирянам водойму біля скель створили у 1960-х роках, коли місто стрімко розбудовувало промисловість.

Ця історія почалася задовго до появи нинішнього гідропарку. Колись Тетерів протікав між гранітними скелями інакше, а згодом його долину змінила велика бетонна гребля. Вона утворила водосховище площею 390 гектарів — майже чотири квадратні кілометри.

Звідки насправді надходить вода до житомирських кранів

Головним джерелом централізованого водопостачання Житомира є річка Тетерів. Але на ній розташовано кілька водосховищ, які виконують різні функції.

За схемою, яку оприлюднило КП «Житомирводоканал» , вода надходить із верхнього Денишівського водосховища до нижнього Відсічного. Саме з Відсічного підприємство здійснює водозабір.

Далі вода проходить хлорування та очищення на водопровідних спорудах. Після підготовки насосні станції подають її міськими мережами до споживачів.

Шлях води до житомирських осель:

Денишівське водосховище → Відсічне водосховище → водозабір → водопідготовка → міська водопровідна мережа.

Знайоме Житомирське водосховище біля скелі Чацького є окремою водоймою. Його не слід плутати ні з Відсічним, ні з Денишівським.

Чому ще у 1950-х Житомир переніс водозабір

Причина полягала в стані води на старій ділянці Тетерева.

Після Другої світової війни місто відновлювало водопровідне господарство, ремонтувало насоси, греблі та пошкоджені мережі. Водночас старий водозабір поступово опинився серед міської забудови й перестав відповідати санітарним вимогам.

Ситуацію ускладнювали забруднені стоки, які надходили до Тетерева з річки Гнилоп’яті. У історії Житомирського водоканалу згадується, зокрема, забруднення від Бердичівського шкіряного заводу.

На початку 1950-х років вирішили перенести водозабір вище за течією, подалі від місця впадіння Гнилоп’яті.

У районі хутора Побитівка спорудили санітарну греблю та новий водозабір. Його ввели в дію у 1954–1955 роках.

Новий водовід мав забезпечувати подачу 12 тисяч кубометрів води на добу. Для Житомира, який розбудовував житлові квартали й підприємства, це був важливий крок.

Але вже незабаром місту знадобилися нові, значно більші запаси води.

Навіщо біля скелі Чацького збудували величезну греблю

Наприкінці 1950-х років Житомир почав активно розвивати промисловість. У новому Східному промисловому районі споруджували льонокомбінат, підприємства будівельних матеріалів та інші виробництва.

Зростала потреба і в технічній воді для підприємств, і у воді для міста.

На Тетереві розпочалося велике гідротехнічне будівництво. Однією з найпомітніших споруд стала гребля між гранітними скелями «Голова Чацького» та «Чотири брати».

Її висота становила 22 метри. Греблю спорудили з пористого бетону — незвичного на той час матеріалу для такої конструкції.

Утворена нею водойма отримала назву Корбутівське, або Житомирське водосховище.

У науковому дослідженні Юлії Шелюк зазначено, що Житомирське водосховище ввели в експлуатацію 1964 року. Його проєктна площа водного дзеркала становила 390 гектарів, а повний об’єм — 13 мільйонів кубометрів.

На той час у Житомирі вже існувало інше Промислове водоймище — поблизу Станишівського Порубу. Його створили 1960 року для забезпечення технічною водою Східного промислового вузла.

Отже, промисловий розвиток міста супроводжувався будівництвом кількох різних гідротехнічних об’єктів.

Як будівництво змінило краєвид біля скелі Чацького

Сьогодні широка водна гладінь під гранітними скелями сприймається як звична частина житомирського пейзажу. Але раніше ця ділянка Тетерева мала зовсім інший вигляд.

Краєзнавець Борис Дубман розповідає про будівництво греблі біля скелі Чацького та зміну русла річки у своїх історичних матеріалах.

За його відомостями, інженери розглядали можливість розташувати греблю вище за течією, поблизу колишніх Докторських дач. Проте обрали економічніший варіант біля скелі Чацького.

Зведення греблі та підняття рівня води змінили вигляд гранітної долини. Дубман датує затоплення цієї ділянки річки 1965 роком.

Колись над скелею розташовувався парк «Зелений гай», де ще наприкінці XIX — на початку XX століття відпочивали житомиряни.

Згодом водосховище стало новим місцем відпочинку. На його березі облаштували гідропарк із пляжем, а широка водна поверхня дала змогу проводити змагання з веслування на байдарках і каное.

Так будівництво, пов’язане з розвитком міста й підприємств, створило ще й новий рекреаційний простір.

Коли з’явилися Відсічне та Денишівське водосховища

Водопостачання Житомира продовжували перебудовувати й після появи великого водосховища біля скелі Чацького.

У 1965 році запрацювала перша черга нових потужностей міського водопроводу продуктивністю 30 тисяч кубометрів на добу. Тоді ж побудували комплекс очисних споруд на новому майданчику та водозабір у районі Побитівки.

Окремим етапом стало будівництво відсічної греблі. Вона відділила верхню частину Тетерева з водозабором від ділянки річки, куди впадає Гнилоп’ять.

Саме так утворилося водосховище «Відсічне». Наукова хронологія датує його створення 1970 роком.

Ще пізніше, у 1978 році, ввели в експлуатацію Денишівське водосховище. Його роль — накопичення води та регулювання запасів для водопостачання міста.

Обидві водойми стали важливими частинами системи, яка забезпечує Житомир водою.

Чому різниця між водосховищами важлива й сьогодні

Від призначення водойми залежить, які роботи можна проводити поблизу неї та як захищають територію водозабору.

Показовою стала судова справа щодо видобутку піску у водосховищі «Відсічне». У жовтні 2026 року Верховний Суд остаточно скасував дозвіл, виданий приватному підприємству на розробку родовища.

Як раніше повідомляв Житомир Онлайн , суди встановили, що частина ділянок родовища перетинається із зонами санітарної охорони водозабору. Саме через такі обмеження право на промисловий видобуток піску було скасовано.

У випадку з «Відсічним» ідеться про охорону джерела централізованого водопостачання. Велика водойма біля скелі Чацького має іншу історію створення та інше місце в міській інфраструктурі.

Житомирські