У Комишувасі загинув бойовий медик Олександр Заліщук із Житомира

07 листопада 2026 р. 09:25

07 листопада 2026 р. 09:25

Внаслідок авіаудару РФ по підземній школі в Комишувасі Запорізької області загинув військовий медик Олександр Заліщук. Йому було 53 роки. У мирному житті він був учителем і фельдшером, писав вірші, а на фронт пішов за контрактом у 2024 році, щоб рятувати інших.

“Він опинився в тому пеклі випадково. Але серце Олександра не знало байдужості — він просто не міг стояти осторонь, коли навколо стікали кров'ю і благали про допомогу поранені цивільні люди”, - повідомили на сторінц і 115 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ.

“Він кинувся рятувати інших, забувши про власну безпеку, і віддав за них усе до останнього подиху.

У мирному житті Олександр був світлою людиною — сіяв мудрість як учитель, рятував як фельдшер, мав тонку душу й писав вірші. У 2024 році він свідомо пішов на фронт за контрактом. Не заради війни, а заради порятунку людей”.

Про батька в коментарі Суспільному розповіла його донька Олександра Васьківська.

За словами дівчини, Олександр Заліщук був у селищі Комишуваха і того дня після першого вибуху одразу кинувся на допомогу пораненим.

«Я спочатку побачила в новинах, що сталося. Почала писати татові, а він не відповідав.... А потім я додзвонилася до командира бригади. Він сказав, що нічого не може сказати, бо поки сам не знає, де він, що тата не знайшли. Тіло вдалося знайти лише вчора в морзі. А потім я побачила відео, де в останні хвилини перед другим ударом в укритті був мій батько. Було видно, як він спускається туди з іншими людьми».

Дома, у Житомирі, на нього чекали дружина та донька з онуками. Попри службу, зв'язок тримали щодня.

«Ми постійно зідзвонювалися по відеозв'язку. У нього є онуки, він приїжджав до них, спілкувався. Буквально в суботу ми з дітьми говорили з ним по відеозв'язку. А в понеділок він уже не відповідав», — згадує Олександра.

Донька описує батька як неймовірно світлу, веселу людину з невичерпним почуттям гумору.

«Тато писав вірші і був дуже веселою людиною. Його всі знали тільки за позитив, бо він міг у будь-якій ситуації сказати щось, що людям підніме настрій. Навіть коли здавалося, що це неможливо. Усі найкращі спогади мого дитинства пов'язані з ним. Він був моїм найкращим другом, який підтримував мене у будь-чому».

Олександру Заліщуку було 53 роки. Він мобілізувався за контрактом у 2024 році. За своє життя змінив чимало професій — працював і вчителем, і фельдшером. Саме медичний досвід і знайомий, який служив у цій же бригаді, спонукали його підписати контракт.

Нині родина ще чекає на завершення всіх процедур і підготовку документів у морзі. Доправити тіло Олександра до Житомира допоможе пошукова місія «На щиті». Дата похорону поки невідома.

«Мій шок ще не минув. Віра, що це трапилося, не настала. Просто хочеться думати, що хтось помилився. Його не мало там бути. Але він хотів допомогти. Знав, що там дуже мало медиків. Тато зараз би придумав, що сказати, щоб було трохи легше. Обов'язково пожартував би, і стало б краще...», — ділиться Олександра.

Житомирські