«З вашої картки намагаються зняти гроші»: чотири схеми, на які найчастіше ловлять людей

07 листопада 2026 р. 11:29

07 листопада 2026 р. 11:29

Дзвонить телефон. Чоловік на іншому кінці лінії називає себе працівником банку й повідомляє тривожну новину: з вашої картки намагаються зняти гроші. Саме такий дзвінок отримала 62-річна жителька Ємільчинської громади Звягельського району. У підсумку шахраї виманили в неї 240 тисяч гривень. Це найбільша з відомих поліції сум, утрачених у районі за останні три місяці. Але таких історій значно більше.

Скільки людей на Звягельщині постраждали від шахраїв? Скільки серед них людей старшого віку? І на які хитрощі вони найчастіше попадаються? З цими запитаннями редакція звернулася до Звягельського районного відділу поліції ГУНП у Житомирській області. Інформацію за період із кінця липня до кінця жовтня 2026 року надали в поліції на наш інформаційний запит.

87 звернень і одна невідома сума

За три місяці до райвідділу та підпорядкованих йому підрозділів надійшло 87 звернень і повідомлень про шахрайство. Приблизно кожне четверте стало підставою для кримінального провадження, тобто офіційного досудового розслідування. Таких проваджень 22, і всі вони відкриті за статтею 190 Кримінального кодексу України («Шахрайство»).

П'ять із них стосуються людей старшого віку – знову майже чверть.

А от загальну суму, яку втратили потерпілі, поліція поки назвати не може. Узагальнені дані цього не показують. Щоб її підрахувати, потрібно опрацювати матеріали кожного провадження окремо й уточнити суму збитків за кожним фактом. Тож 240 тисяч гривень – лише найбільша з відомих цифр, а не загальний рахунок.

Чотири сценарії обману

Схеми, які поліція називає найпоширенішими, різні. Але в кожній із них шахраї приміряють певну роль: працівника банку, оператора, благодійника чи продавця.

«Банкір». Саме за цим сценарієм ошукали жительку Ємільчинської громади. Зловмисник розповідає про підозрілі операції, блокування картки, загрозу втратити гроші й потребу терміново їх захистити. А потім пропонує «допомогу»: просить назвати реквізити картки (номер, строк дії, тризначний CVV-код на звороті), паролі, коди підтвердження з SMS. Або ж переконує людину самостійно переказати гроші на нібито безпечний рахунок.

«Мобільний оператор». Тут про гроші не йдеться – принаймні спочатку. Шахрай повідомляє, що треба продовжити строк дії номера, замінити SIM-картку чи підтвердити особисті дані. Отримана інформація може відкрити йому доступ до облікових записів і банківських застосунків потерпілого. Саме на номер телефону зазвичай надходять коди для входу й підтвердження операцій.

«Благодійник». Людині надходить повідомлення або дзвінок: їй нібито належать державні виплати, міжнародна фінансова допомога чи інші нарахування. Щоб їх «оформити», пропонують перейти за посиланням і ввести персональні та банківські дані. Таке посилання зазвичай веде на підробний сайт. Замість виплати людина може втратити власні гроші.

«Продавець». Шахраї розміщують оголошення про продаж товарів або відгукуються на оголошення тих, хто хоче щось купити. Після домовленості вимагають передоплату чи повну оплату. Отримавши гроші, товар не надсилають і зникають зі зв'язку.

Кого вдалося знайти і як не стати наступною жертвою

За три місяці поліція повідомила про підозру трьом особам, тобто офіційно визнала їх підозрюваними у злочині. До суду скеровано три обвинувальні акти. У цих справах розслідування завершено, і їх розглядатиме суд.

Паралельно поліцейські займаються профілактикою. Людям пояснюють, як діють шахраї і які прийоми психологічного тиску вони використовують. Також розповідають, як безпечно розмовляти телефоном, купувати онлайн і користуватися електронними сервісами.

Окрему увагу приділяють людям старшого віку, яких зловмисники намагаються ввести в оману «заблокованим рахунком», «заміною SIM-картки» чи неіснуючою грошовою допомогою.

Поліція дає три поради:

• не поспішати виконувати вказівки невідомих людей;
• нікому не повідомляти конфіденційну інформацію – дані картки, паролі, коди підтвердження;
• перевіряти отриману інформацію через офіційні канали зв'язку: наприклад, самостійно зателефонувати до банку за номером на звороті картки або на лінію поліції 102.

Придивіться до всіх чотирьох схем – і побачите спільне. Шахраям щоразу потрібно, щоб людина сама щось віддала: дані, коди чи гроші. Поки ви цього не зробили, кошти залишаються вашими.

І ще одне: поговоріть про це з батьками, бабусями та дідусями. Одна розмова вдома може вберегти більше ніж 240 тисяч гривень.

Житомирські