«Ніхто з нас не буде таким, як раніше»: історія командира роти безпілотних систем, який мріє повернутися до Криму

08 листопада 2026 р. 13:07

08 листопада 2026 р. 13:07

Антон Бобровський — командир навчальної роти підготовки фахівців безпілотних систем 199-го навчального центру Десантно-штурмових військ. Після бойового досвіду та проблем зі здоров'ям вирішив залишитися у війську й навчати інших. Нині на базі його підрозділу створюють школу безпілотних систем. Як безпілотні технології допомагають зберігати життя піхотинців, чому військовий обрав шлях інструктора та про що мріє після перемоги — Антон Бобровський розповів Суспільному.

Наземний роботизований комплекс рухається територією навчального центру. Тепер доставляти на позиції харчі, боєприпаси й медикаменти, а також евакуювати поранених можуть не військові на автомобілях, а дистанційно керовані машини. Оператор при цьому перебуває на відносно безпечній відстані.

«Для того, щоб виконувати задачі логістики, нам тепер не треба споряджати пікап або якусь машину, садити туди людину, а по одному ніхто не їздить, садити ще там помічника і відправляти до позиції. Тепер це робить наземний роботизований комплекс», — розповів Суспільному Антон Бобровський.

Антон Бобровський — командир навчальної роти підготовки фахівців безпілотних систем 199-го навчального центру Десантно-штурмових військ з січня 2025 року. За його словами, головне завдання безпілотних систем — мінімізувати ризики для військових на передовій, зберегти життя та здоров'я піхотинців.

«Хороший оператор розвідувального БпАК БпАК — безпілотний авіаційний комплекс. Це безпілотник (дрон) разом із системою керування та обладнанням, необхідним для його роботи , «Мавіка «Мавік» (Mavic) — це компактний безпілотник квадрокоптерного типу, який використовують для повітряної розвідки «, «Крила» «Крила» — безпілотники літакового типу, які застосовують для повітряної розвідки , який проводить розвідку переднього краю, трішки в глибину, зберігає життя, здоров'я командного складу, батальйона, бригади, а можливо, корпусу, якщо дозволите. В будь-яких війнах крапку ставить піхота. Ми лише допомагаємо зберегти життя нашій піхоті», — пояснив командир.

Антон Бобровський народився у Севастополі. Після закінчення школи у 2005 році вступив до Київського міжнародного університету, який у 2012 році закінчив із відзнакою. Паралельно навчався на військовій кафедрі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

«Я за спеціальністю взагалі політолог. Я не військовий. Як і багатьох із нас, обставини змусили піти до війська. Себе віднайшов тільки в армії», — розповів Антон Бобровський.

Коли у лютому 2022 року почалося повномасштабне вторгнення, Антон Бобровський прийшов до військкомату, щоб долучитися до війська. Із документів мав при собі лише паспорт.

«У мене більше ніяких документів не було. Я кажу: забирайте мене. Беріть мене хоч кудись. Вони кажуть: без військового квитка ми не можемо. Уявіть, що б зараз хтось прийшов до військкомату і йому сказали, що ми тебе не можемо взяти тому, що у вас немає якихось документів. А тоді так і було. Я не полишав спроби потрапити до війська і весь 2022 рік я займався тим, що відновлював особову справу. Бо я офіцер резерву і мій військкомат не хотів мене брати тому, що не було на руках жодних документів, які б свідчили про те, що я дійсно є офіцером. А на солдатську посаду вони мене не можуть взяти тому, що у мене була довідка, що я молодший лейтенант, офіцер запасу. Я відновлював всю особову справу, бо вона на окупованій території», — розповів Антон.

Після відновлення особової справи Антона Бобровського мобілізували. У січні 2023 року він закінчив Одеську військову академію та почав службу у 80-й окремій десантно-штурмовій Галицькій бригаді на посаді командира роти ударних безпілотних авіаційних комплексів. Підрозділ він очолив після загибелі попереднього командира, якого військові любили та поважали. Своїм головним завданням Бобровський вважав збереження життя особового складу.

«Я підрозділ втримав ціною власного здоров'я, яке мені в подальшому дало про себе знати. Але моя методика управління, хтось може сказати, що вона неефективна, але саме завдяки моєму підходу у мене було мінімум втрат. Мінімум. У моєму підрозділі люди були впевнені, що командир про них думає та дбає», — сказав Антон Бобровський.

Антон Бобровський переніс мікроінсульт, також має гіпертонію. Через стан здоров'я перед ним постало питання: залишити військову службу чи продовжити служити, навчаючи інших. Він обрав другий варіант.

«Тільки навчання. Я хочу залишатися у війську. Я хочу передавати свій досвід, проводити фахову підготовку з безпілотних систем. Це є злочин — з таким досвідом списуватися і не передавати його», — зауважив військовий.

Антон Бобровський розповів, що інструктори навчальної роти мають бойовий досвід і передають його військовослужбовцям, які прибувають на фахову підготовку після базової загальновійськової підготовки. За його словами, головна мета навчання — підготувати фахівців, які зможуть застосовувати здобуті знання під час виконання бойових завдань і допомагати зберігати життя побратимів.

«Тут створені умови для того, щоб військовослужбовці, інструктори, інструкторсько-викладацький склад викладалися на повну і передавали знання та досвід, а курсанти, які прибувають від військових частин після БЗВП БЗВП — базова загальновійськова підготовка , отримували ці знання і надалі виконували свої обов'язки на лінії бойового зіткнення. Якщо ми хоча б одному піхотинцю, хоча б одній людині збережемо життя завдяки тому, що навчили тут хлопців, то це вже, я вважаю, великий плюс», — сказав Антон Бобровський.

Безпілотні системи змінюють підходи до ведення війни та планування бойових операцій, говорить Антон Бобровський. За його словами, завдяки їх використанню командири можуть планувати дії підрозділів у відносно безпечніших умовах і приділяти більше часу підготовці.

«Тепер командир бригади, командир батальйону, інші заступники можуть займатися плануванням більш-менш у відносній безпеці. Повної безпеки немає, але вони можуть більше часу приділяти якісному плануванню», — сказав військовий.

За словами Антона Бобровського, військові, які працюють із безпілотними системами, мають більше можливостей підтримувати зв'язок із родинами.

«В безпілотних системах військові 24 на 7 на зв'язку. Там є Starlink, тому і з дружиною можна поспілкуватися. Тут трошки легше. Це важка робота, але трошки легше, тому що відчувається, що відстань між родинами трішки зменшується, коли є можливість написати СМС, побачити доньку, дружину, брата, сестру. Трішки легше їм стає», — говорить командир.

Антон Бобровський повідомив, що на базі навчальної роти підготовки фахівців безпілотних систем 199-го навчального центру ДШВ створюють школу.

«Я коли говорю про школу, по-перше, це є гордість, тому що ми починали з двох навчальних взводів, а тепер у нас буде школа. З іншої сторони, я поклав дуже багато на кон, дуже велику ціну плачу за те, щоб розвивати безпілотні системи не тільки в Десантно-штурмових військах, а й в Силах оборони України», — сказав військовий.

Кореспонденти Суспільного побували в навчальному класі, де готують фахівців із керування наземними роботизованими комплексами.

«У чому основна перевага цієї фахової підготовки? Зверніть увагу на умови, в яких працюють курсанти. По-перше, зараз на вулиці мінусова температура, а у нас тепло. А влітку тут прохолодно. Те саме стосується і постійного особового складу, моїх інструкторів. Їм комфортно тут працювати. Найкращих результатів курсанти досягають, коли перебувають у комфортних умовах, так би мовити, у зоні комфорту. Основне завдання курсанта тут — навчатися. Звідси вони керують дроном, тут проходить і теоретична частина. Для них створені всі умови. Тож ті, хто зараз боїться мобілізуватися і думає, куди потрапить, можуть побачити, де проходитимуть фахову підготовку», — розповів Антон Бобровський.

Майор Антон Бобровський мріє про своє повернення до Криму.

«Це частина життя, частина душі, частина серця. Чи хочу повернутися в Крим? Так. Чи буде це інший Крим? Так. Чи буде він такий, як раніше? Ніхто з нас не буде таким, як були раніше», — сказав Антон.

Житомирські