вологість:
тиск:
вітер:
75-річна жителька Житомирщини пече пиріжки та передає виручені гроші на ЗСУ
14 листопада 2026 р. 19:21
14 листопада 2026 р. 19:21
75-річна Олена Оборська з Малина на Житомирщині пече та продає пиріжки, а виручені гроші передає на потреби українських військових . Також жінка купує для захисників медикаменти й необхідні речі та в'яже шкарпетки.
Олена Оборська розповіла Суспільному , що за день випікає та продає понад 50 пиріжків.
«Я пекла пиріжки для онуків, вони й зараз отримують свою порцію — приблизно десять штук залишаю. Вони люблять смажені пиріжки. Якось спробувала сама, подумала: якщо вони такі смачні, то, можливо, зможу заробити на допомогу військовим. Так і виникла ця ідея», — сказала пенсіонерка.
Зі слів Олени, у вихідні вона прокидається о п'ятій ранку, щоб приготувати пиріжки на продаж.
«Спочатку готую опару з дріжджів, цукру та солі. Купую вершки, вершкове масло, яйця. Олії на один раз потрібно ціла пляшка, яка коштує 310 гривень. На якості олії не економлю і щоразу її змінюю. Ще потрібні борошно, вода, серветки, якими перекладаю кожен шар пиріжків. Також витрачаюся на електроенергію і, найголовніше, газ», — розказала Олена Оборська.
Пенсіонерка розповіла, що за один раз вона готує 40–50 пиріжків. Покупці частіше обирають смажені, адже вони дешевші за ті, які випікає в духовці.
«Смажені краще купують. Ті, що в духовці, дорожчі у приготуванні: на них іде пачка вершкового масла, ванільний цукор. Я готую їх із маком, сиром і повидлом. Вони дуже смачні, але обходяться дорожче», — сказала Олена.
За словами жителя Малина Сергія, він хотів підтримати жінку грошима, однак вона відмовилася їх брати й запропонувала натомість купити пиріжки.
«Я хотів допомогти, але вона наполягла, щоб я купив пиріжки, бо грошей не бере. Я й раніше пропонував їй гроші, але вона відмовлялася. Ціна покриває лише витрати на продукти. За таку вартість це дуже дешеві пиріжки», — розказав Сергій.
Олена Оборська розповіла, що від початку повномасштабної війни вона працювала в Іспанії та під час приїздів в Україну передавала захисникам гроші та необхідні речі.
«Коли почалася війна, я приїжджала у відпустку й завжди чимось допомагала: давала гроші, купувала футболки зеленого кольору, таблетки. Допомагала і "Малинським бобрам" — волонтерській організації. У мене в телефоні є подяка від хлопців із Бахмута. Передавала їм вологі серветки, гроші, туалетний папір, одноразові душі, грілки, печиво, сушіння, горіхи», — сказала пенсіонерка.
Зі слів Олени, найбільше їй хочеться підтримувати поранених військових.
«Коли дивлюся на цих хлопців, які мучаться, коли бачу тих, хто втратив обидві ноги чи руки й пересувається на милицях, навіть не знаю, кому насамперед допомогти. Серце розривається», — розповіла Олена Оборська.
«Він пішов добровільно у 54 роки. Зараз йому 56. Я завжди чекаю на дзвінок, переживаю, як кожна мати. Коли надсилаю посилку, завжди запитую, чи має він що їсти. У мене все є, у мене все нормально», — сказала Олена Оборська.
Джерело: suspilne.media (Житомир)
Новини рубріки
Жуки-олені у Грабчаковому лісі: світлина з Житомирщини серед переможців «Вікі любить Землю — 2026»
14 листопада 2026 р. 18:13
У Житомирі загорілася квартира на другому поверсі двоповерхівки
14 листопада 2026 р. 18:13