«У мінус 20 розбивали кригу й стрибали у воду»: 49-річна жителька Житомирщини три роки купається щонеділі

15 листопада 2026 р. 23:22

15 листопада 2026 р. 23:22

Коли мороз сягав 20 градусів, Людмила Мирошниченко разом із чоловіком розбивала кригу на водоймі й занурювалася в холодну воду. А до річки вони добиралися велосипедами. 49-річна жителька Новогуйвінського зізнається: колись сама думка про зимове купання її лякала. Тепер подружжя об’їздило майже пів сотні річок і кар’єрів Житомирщини, а до їхнього незвичайного захоплення долучилися навіть діти.

У розмові з журналісткою газети “Субота” Людмила розповіла, як наважилася вперше зайти в холодну воду, чому не пропускає недільних купань і що змінилося в її житті.

Вже три роки поспіль кожну неділю 49-річна жителька Новогуйвінського Людмила Мирошниченко плаває у різних водоймах області . І так цілий рік, незважаючи ні на погоду, ні на життєві обставини чи настрій. Вона каже, що раніше ніколи не думала, що купання у холодній воді настільки драйвове і дає стільки сил, енергії та радості! Людмила викладає свої відео у соцмережі, де плаває, милується природою та випромінює радість і позитив. Кожен із відеосюжетів набирає біля сотні лайків та кілька десятків коментарів.

«Раніше я дуже часто хворіла, а тепер забула про нежить і болі в горлі»

Що ж побудило жінку займатись моржуванням, і як це відобразилось на її житті? Про це та інше Людмила Мирошниченко погодилась розповісти журналістці “Суботи” .

– Як Ви прийшли до моржування? Що до цього підштовхнуло?

– Чотири роки тому мій чоловік Дмитро зізнався, що хоче почати гартуватися. До цього він вдома приймав холодний душ, але тепер вирішив купатися у водоймах. Ми вдвох почали їздити на велосипедах на різні річки та кар’єри, взимку він теж купався, а я дивилась на нього і від одного погляду ставало холодно. Чоловік сміявся та казав, що мені потрібно спробувати самій, тоді я зрозумію, як це прекрасно. Пояснював, що коли виходиш із холодної води, кров стає наче гаряча, і зовсім не холодно.

А я навіть не могла уявити себе у холодній воді, бо дуже часто хворіла: тільки починається осінь, як у мене закладає ніс, болить горло, температура. І так всю осінь, зиму і весну без кінця. Але настав момент, коли я вирішила, що мені теж треба гартуватись. Я купалася все літо, а у кінці вересня ми з чоловіком на велосипедах приїхали на Миролюбівський кар’єр – дуже гарний і романтичний. Він купався, і я теж вирішила скупнутися. Вода була вже холодненька, відчутно щипала за шкіру, але я все одно поплила. І одразу зрозуміла, як всі мої страхи відходять в сторону, мені добре і спокійно. Коли вийшла на берег, було навіть жарко, як і казав Дмитро. З того моменту ми з ним об’їздили на велосипедах до півсотні різних кар’єрів і річок у області, купаємось кожної неділі. І я перестала хворіти!

– Невже Ви купалися минулої зими, коли стовпчик термометра показував мінус 15-20 градусів?

– Так, і тоді. Пам’ятаю, з якими труднощами ми розколювали товстий лід, і це теж була пригода! Купалися не більше хвилини – дві, і все було гаразд. В ополонці ми не сидимо, як інші моржі, а стрибаємо – нам так більше подобається. Можу твердо сказати, що я остаточно поборола страх перед холодною водою.

– А які страхи ще побороли?

– Колись я боялась великої швидкості, але після того, як сіла на велосипед і відчула смак швидкої їзди, я вже не боюся. Думаю, саме так потрібно боротися зі своїми страхами – впевнено іти їм назустріч. І страхи відійдуть.

«Проблеми нікуди не ділися, але я стала по іншому до них відноситись»

– Що Вам пишуть люди в коментарях до відеороликів?

– Багато чого. Хтось щиро захоплюється, хтось пише, що так не зміг би, а є такі, що пишуть різні неприємні речі. Я розумію, що люди різні і тому ставлюся до цього філософськи.

– А Ваші діти теж купаються?

– Так, я рада, що мої 17-річний син і 22-річна донька теж долучилися до купання у різну погоду. Думаю, вони відчули, наскільки це чудово і корисно для здоров’я. Купання, крім іншого, зближає членів моєї сім’ї, що для мене дуже цінно.

– Чи вплинуло купання на Вашу нервову систему?

– Я стала спокійніше. Життєві проблеми, звісно, нікуди не ділися, але я тепер по іншому до них відношусь. У мене дуже хворіє мама, догляд за нею потребує і моральних і фізичних сил, та коли я повертаюсь після купання, у мене такий прилив бадьорості, енергії та позитивних емоцій, що я справляюся зі справами практично без втоми.

– Як вважаєте, моржування підійде кожній людині?

– Кожна людина – індивідуальність, тому сама повинна вирішувати для себе, що їй потрібно.

«Пошила такі екстравагантні вбрання, що всі ахнули»

– Чим заробляєте на життя?

– Я професійна швачка. Шию і для чоловіків, і для жінок: пальто, костюми, сукні, блузки. Зараз вчуся виготовляти ковдри, і це мене захоплює. За багаторічну практику швачки я пошила дуже багато цікавого одягу, але запам’яталося одне неординарне замовлення від дівчат, які мали працювати танцюристками в одній зі східних країн. Кожній потрібно було пошити по п’ять яскравих неординарних нарядів. Я це зробила з таким смаком та ентузіазмом, що самій надзвичайно сподобалось. А вони були просто щасливі. Я рада, що моя робота є одночасно і моїм хобі, адже так буває далеко не у всіх.

– Чи є якісь хобі крім роботи і купання?

– Я пишу вірші. Останнім часом білі вірші. Думки і потрібні слова раптом приходять самі, і я швиденько їх записую. Потім передивляюсь, щось виправляю, додаю. Це ще один спосіб самовираження, який розкриває мою сутність, мої мрії та бачення світу. А ще люблю фотографувати природу, яку я відчуваю всім серцем. Природа і творчість заряджають мене і дарують віру у краще та душевний спокій, чого сьогодні так бракує.

Юлія Мельничук , газета “Субота”

Житомирські