вологість:
тиск:
вітер:
Навіщо сортувати сміття: скільки відходів утворюють на Житомирщині та де здати вторсировину
Щороку на Житомирщині утворюється орієнтовно 390 тисяч тонн відходів. Частина з них могла б отримати друге життя, якби потрапляла не на сміттєзвалища, а на перероблення. Пластикові кришечки, макулатура, скло та органічні рештки можуть стати сировиною для нових виробів, добрив або навіть допомогти волонтерам забезпечувати потреби українських військових. Чому важливо сортувати побутові відходи, як це правильно робити та де у громадах Житомирщини приймають вторсировину — з'ясовувало Суспільне.
Скільки відходів утворюють на Житомирщині
Щодня кожен житель України в середньому утворює близько кілограма відходів. Про це Суспільному розповіла начальниця відділу регулювання у сфері природокористування Департаменту екології та природних ресурсів Житомирської обласної військової адміністрації Марина Сульженко.
За її словами, загальний обсяг відходів, які утворюються на території Житомирської області протягом року, становить орієнтовно 390 тисяч тонн. Це, зокрема, близько тисячі тонн пластикових відходів, 250 тонн скляних, 1600 тонн паперових і картонних та 32 тисячі тонн деревних відходів.
За словами фахівчині, навіть у громадах, де чисельність населення зменшується, обсяги утворення відходів залишаються практично незмінними. Це пов'язано зі збільшенням кількості сміття, яке припадає на одного жителя.
На це, зокрема, впливає зміна складу побутових відходів: зростає частка полімерів, насамперед пластикової та комбінованої упаковки.
«У погіршенні екологічної ситуації ми звикли звинувачувати великі підприємства. Проте переповнені полігони побутових відходів та несанкціоновані сміттєзвалища в межах і за межами населених пунктів — це результат і нашого власного недбалого ставлення», — пояснила Марина Сульженко.
Чому важливо сортувати побутові відходи
За словами Марини Сульженко, роздільне збирання сміття дає змогу зменшити кількість відходів, які потрапляють на полігони, зберегти природні ресурси та повернути придатні матеріали у виробничий цикл.
Марина Сульженко визначила переваги сортування:
- зменшення забруднення довкілля . Що менше сміття потрапляє на полігони, то менший ризик забруднення ґрунтів і підземних вод, а також утворення шкідливих газів.
- Економія природних ресурсів та енергії . Скло, папір, метал і пластик після перероблення можна використовувати для виготовлення нової продукції. Це зменшує потребу у видобуванні первинної сировини та витрати енергії.
- Повторне використання матеріалів . Органічні відходи можна компостувати та перетворювати на добрива або використовувати для виробництва біогазу. Інші матеріали стають сировиною для нових речей.
- Санітарна безпека . Відокремлення харчових відходів від інших допомагає зменшити поширення шкідників, хвороботворних бактерій і неприємних запахів на сміттєзвалищах.
Окрему увагу фахівчиня звертає на можливості перероблення різних матеріалів:
- пластик може залишатися у ґрунті сотні років, поступово руйнуючись і утворюючи мікропластик. Натомість після перероблення його використовують для виготовлення нового пакування, одягу, зокрема флісових речей, та будівельних матеріалів.
- Скло можна переплавляти багаторазово без втрати його основних споживчих властивостей. На Житомирщині працюють підприємства скляної галузі, зокрема Житомирський завод скловиробів, Мар'янівський склозавод та «Біо Мед Скло».
«Під час виготовлення скляних виробів використовують суміш склобою та первинної сировини — піску, соди, вапняку. Збільшення частки склобою дає змогу зменшити використання природного газу під час виробництва. Частка вторинної сировини на українських підприємствах поки нижча, ніж на аналогічних європейських заводах, тому можливості для її збільшення є», — пояснила Марина Сульженко.
- Макулатура також має попит у промисловості.
«Одна тонна зібраного паперу чи картону дає змогу зберегти від вирубування 17 дорослих дерев, а також заощадити воду й електроенергію. Перероблений папір використовують для виготовлення газет, картону, пакувальних матеріалів та санітарно-гігієнічної продукції. На Житомирщині вторинну паперову сировину переробляють, зокрема, Житомирський картонний комбінат, «Еко-Папір Україна», Малинська паперова фабрика-Weidmann, картонно-паперова фабрика «Папір-Мал» та Чижівська паперова фабрика», — розповіла Марина Сульженко.
Як правильно сортувати сміття
За словами Марини Сульженко, у 2023 році Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України розробило методику роздільного збирання побутових відходів за допомогою контейнерної системи. Вона рекомендує використовувати контейнери або пластикові пакети різних кольорів залежно від виду відходів, зокрема:
- жовтий — для пластику;
- зелений — для скла;
- синій — для паперу та картону;
- блакитний — для ресурсоцінних відходів;
- коричневий — для біовідходів;
- сірий — для змішаних побутових відходів;
- червоний — для небезпечних відходів у складі побутових.
Створення пунктів роздільного збирання побутових відходів та визначення місць для розміщення об'єктів їхнього оброблення належить до повноважень сільських, селищних і міських рад. Тому організація сортування залежить не лише від свідомості жителів, а й від того, чи створила громада для цього відповідну інфраструктуру.
Сортування починається вдома
За словами Марини Сульженко, роздільне збирання відходів може не лише зменшити навантаження на полігони, а й допомогти громадам заощаджувати кошти на транспортуванні сміття. Крім того, продаж вторинної сировини може приносити додаткові надходження.
«Для цього не обов'язково одразу змінювати всі побутові звички. Почати можна з кількох окремих ємностей удома, куди складати пластик, папір, скло та інші матеріали, які можна здати на перероблення. Так відходи, які зазвичай опиняються у сміттєвому пакеті, можуть стати ресурсом для виробництва нових речей, а іноді — і допомогою тим, хто її потребує», — резюмувала Марина Сульженко.
Як сортування допомагає волонтерам
Вторинна сировина може бути корисною не лише для підприємств. Її збір стає частиною волонтерських ініціатив, які допомагають забезпечувати потреби українських військових.
Зокрема, волонтерська майстерня «Свій за свого» у Житомирі збирає пластикові кришечки, які передає на перероблення. За отримані гроші купують матеріали для виготовлення маскування для військових.
«Наша волонтерська майстерня «Свій за свого» збирає пластикові кришечки, які ми здаємо на переробку, а отримані гроші йдуть на придбання матеріалів для виготовлення маскування. Купуємо основу для плетіння та спанбонд», — розповіла волонтерка Анастасія Нестерова.
Приймають кришечки від харчових продуктів — води, соків, молока, кетчупу та інших. Важливо, щоб вони були чистими.
Окрім цього, майстерня збирає старі журнали та книги. Їх можна принести до Навколокультурного простору та передати черговому.
Також волонтери дають друге життя речам і матеріалам, які часто роками зберігаються вдома без використання. Це нитки для в'язання, простирадла, капронові нитки у великих котушках та тканина.
«Ці речі використовують для пошиття спідньої білизни та торбинок турботи для поранених», — сказала Анастасія Нестерова.
Звіти про використання грошей, отриманих від здавання вторсировини, волонтери публікують на своїй сторінці у Facebook.
Де у Житомирі здати вторсировину
У Житомирі здати вторинну сировину можна, зокрема, на підприємстві «Вторма Профі», яке розташоване на вулиці Корольова, 73А. Тут приймають макулатуру, поліетиленову плівку, пластикові пляшки, кришечки від них та алюмінієві банки з-під напоїв.
Підприємство співпрацює як із населенням, так і з юридичними особами. Зібрану сировину передають на переробні підприємства.
Представник компанії Віталій Воробйов розповів Суспільному, що пункт заготівлі працює з понеділка до п'ятниці без перерви на обід.
У «Вторма Профі» приймають:
- макулатуру: картон, папір, книги, газети, журнали та зошити;
- поліетиленову плівку;
- пластикові ПЕТ-пляшки;
- пластикові кришечки від ПЕТ-пляшок;
- алюмінієві банки з-під напоїв.
Також підприємство має можливість приймати великі партії вторинної сировини.
«Навіть під час повітряних тривог та блекаутів продовжуємо приймати сировину, адже маємо акумуляторне живлення. Для великих вантажів у нас є електронні автомобільні ваги вантажністю до 40 тонн і завдовжки 10 метрів. Розрахунок із населенням проводимо одразу, за фактом прийому. Також працюємо з юридичними особами — за готівковим і безготівковим розрахунком. Ми співпрацюємо з переробними підприємствами, тому сировина після заготівлі не залишається на складі, а передається далі на переробку», — повідомив Віталій Воробйов.
Де у Звягелі здати вторсировину
У Звягелі макулатуру, пластикові пляшки та кришечки приймає підприємець Андрій Андрущенко. Про це Суспільному розповіла працівниця відділу економіки Звягельської міської ради Алла Володіна.
Пункти приймання розташовані за такими адресами:
- вулиця Юрія Глухова, 80 (район ринку «Урожай»);
- вулиця Ніколаєва, 10Б (район магазину «Добриня»);
- вулиця Яновського, 4 (район центрального базара);
- вулиця Житомирська, 100 (район АТБ «Зелені»).
Де у Коростені здати вторсировину
Як розповів Суспільному приватний підприємець Олег, у Коростені пункт прийому вторсировини працює за адресою: Білокоровицьке шосе, 7. Там приймають:
- скло ( банки, пляшки);
- макулатуру.
Де у Бердичеві здати вторсировину
У Бердичеві вторинну сировину приймає ТОВ «УКРМЕТ ІНВЕСТ». Про це Суспільному розповіла заступниця директора підприємства Наталія Свінціцька. За її словами, пункт прийому розташований за адресою: вулиця Піонтковського, 6а.
«Тут можна здати макулатуру (книги, папір формату А4, картон), ПЕТ-пляшки, плівку, агроканістру, біг-беги Біг-беги — це великі міцні промислові мішки з тканого поліпропілену, у яких перевозять і зберігають сипучі матеріали: зерно, пісок, добрива, будівельні суміші , склотару, віконне та бите скло. Пункт працює з понеділка до п'ятниці з 8:00 до 17:00, у суботу — з 8:00 до 14:00. Контактний телефон: +380 96 975 40 78. За великих обсягів вторсировини можливий самовивіз», — розповіла Наталія Свінціцька.
Раніше Суспільне розповідало , що жителька Бердичева Наталія Мельничук відкрила пункт сортування відходів, перетворивши екологічну ідею на соціальну місію для міста. У цьому їй допоміг мікрогрант від Державної служби зайнятості за програмою «Власна справа». В інтерв'ю Суспільному підприємиця розповіла, чому вирішила займатися сортуванням та прийомом вторсировини, які напрямки переробки та розширення бізнесу планує запустити та як екобізнес вплинув на її життя.
Джерело: suspilne.media (Житомир)
Новини рубріки
Урожай зернових на Житомирщині цьогоріч очікують на 15–20% більшим, ніж торік
17 листопада 2026 р. 20:19
Погодинні відключення в Житомирській області: графік на 18 листопада
17 листопада 2026 р. 20:19