В пам’ять про Дмитра Матвійчука…

17 листопада 2026 р. 21:16

17 листопада 2026 р. 21:16


В пам’ять про Дмитра Матвійчука… Схиляємо голови перед подвигом нашого Захисника. За свободу та незалежність України Дмитро віддав найдорожче - власне життя.

Дмитро Леонідович Матвійчук народився 4 серпня 1990 року в м. Житомир. Навчався у Житомирській загальноосвітній школі № 14 (нині - ліцей № 14), після чого здобув професію радіомеханіка з ремонту радіотелевізійної апаратури у Вищому професійному училищі Житомирського технологічного університету. Одружився. З дружиною Тетяною виховували двох синів - Артема та Євгена. У 2018 році родина переїхала до села Дубище.

14 січня 2023 року Дмитро став на захист України. Базову військову підготовку пройшов у Великій Британії, де здобув необхідні знання та навички для військової служби. Після навчання продовжив службу у складі 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького.

Дмитро був серед тих, хто стояв біля витоків взводу безпілотних систем «Злі Сапсани» у складі бригади. Долучився до створення підрозділу та розвивав його від самого початку. Службу розпочав солдатом, згодом став сержантом, а пізніше обійняв посаду головного сержанта взводу.

Робота з безпілотними системами вимагала знань, досвіду та постійного вдосконалення. Дмитро виконував бойові завдання, навчав військовослужбовців, готував пілотів і ділився практичним досвідом. За час служби чимало побратимів пройшли підготовку за його участі та отримали навички, необхідні для виконання бойових завдань.

За мужність, відвагу та віддану службу Україні Дмитро був нагороджений двічі почесними нагрудними знаками «Золотий хрест», відзнакою «Залізний хрест», медаллю «За військову службу Україні» та медаллю «Ветеран війни - учасник бойових дій».

31 серпня 2026 року Дмитро загинув на Донеччині, залишившись вірним військовій присязі та до останнього виконуючи свій обов’язок перед Україною.

Вдруге нагороду Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» отримали діти Дмитра, хоча заслужив її їхній батько ще за життя. Та, на жаль, жодна нагорода не поверне родині найдорожчу людину. Жодна відзнака не замінить сина, чоловіка й батька, не втамує болю втрати та не зменшить тугу за найдорожчою людиною.

23 жовтня 2026 року у селі Дубище на знак вшанування пам’яті Дмитра Матвійчука відкрили пам’ятну табличку.

Від імені Чуднівської громади висловлюємо щирі співчуття дружині, синам, рідним, близьким і побратимам Дмитра. Жодні слова не здатні втамувати біль втрати рідної людини. Розділяємо ваше горе та схиляємо голови у скорботі за Захисником, який віддав життя за Україну.

Світла пам’ять і вічна шана Дмитру!

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

В пам’ять про Дмитра Матвійчука…

Джерело: chudniv-miskrada.gov.ua

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua