До лікаря — десятки кілометрів, у лікарню — запізно: Голубовська розкритикувала медреформу

21 листопада 2026 р. 19:26

21 листопада 2026 р. 19:26


Хворому із села доводиться їхати за десятки кілометрів до лікаря, витрачати гроші на дорогу й лікування. А коли він нарешті потрапляє до лікарні, допомога іноді вже запізнюється. Професорка Ольга Голубовська розкритикувала медичну реформу, закликавши оцінювати її за тим, що відбувається з пацієнтами, а не за звітами чиновників.

Лікарка-інфекціоністка, заслужена лікарка України Ольга Голубовська 19 листопада опублікувала авторську колонку «Медична реформа з середини» . У ній вона пропонує перевіряти результати змін одним питанням: «чи може хвора людина отримати необхідне лікування».

За словами професорки, найбільше труднощів виникає в людей, які живуть далеко від великих лікарень і не можуть оплатити приватні консультації. Для літньої людини поїздка до іншого міста означає не лише витрати. Їй ще треба знайти транспорт, дістатися на прийом і повернутися додому.

Голубовська розповідає про пацієнтів, яких привозять до стаціонару вже у тяжкому стані. Частина з них раніше не змогла пройти обстеження або своєчасно розпочати лікування.

«Втрачений час не завжди можна надолужити», — застерігає лікарка.

Грошей на ліки не вистачає навіть тим, хто дістався до лікаря

Про фінансові труднощі свідчать і результати опитування Health Tracker, проведеного в березні–квітні 2026 року для Всесвітньої організації охорони здоров’я .

Серед опитаних, які потребували ліків, 36% повідомили, що їм не вистачало коштів на придбання препаратів. Ще 24% стикалися з відсутністю потрібних ліків в аптеках, а 20% — з відсутністю аптеки поблизу.

Серед людей, які зверталися по первинну медичну допомогу, 48% назвали перешкодою вартість ліків, 28% — вартість лікування, 22% — транспортні витрати, а 20% — час, необхідний для отримання медичних послуг.

Голубовська вважає, що такі труднощі потрібно враховувати під час планування мережі лікарень. Перед закриттям або об’єднанням відділень людям слід забезпечити можливість отримувати необхідну допомогу в іншому закладі.

Лікування коштує дорожче, ніж за нього платить держава

Професорка звернула увагу й на фінансування стаціонарного лікування. У червні 2026 року Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини повідомив про результати перевірки Київської лікарні швидкої медичної допомоги .

Перевірка встановила, що держава оплачувала комп’ютерну томографію з контрастом за тарифом 1200 гривень, хоча фактична вартість процедури в цьому закладі була приблизно у 2,5 раза вищою.

Ще одна проблема стосувалася лікування тяжких поранень. За інформацією омбудсмана, госпіталізацію, яка може тривати кілька місяців, оплачували як один випадок із доплатою 10% за продовжене перебування пацієнта в лікарні.

При цьому 92% опитаних під час перевірки пацієнтів повідомили, що повністю забезпечені медикаментами. Частину витрат лікарні допомагала покривати міська програма, яка поширювалася на киян.

У лютому Рахункова палата також повідомила , що попередній аудит виявив недостатнє економічне обґрунтування тарифів на первинну медичну допомогу. Після аудиту підходи до розрахунків переглядали, а контроль за оплатою послуг посилили.

Питання лікарень стосується і Житомира

У Житомирі в червні 2026 року також виникла дискусія щодо можливого об’єднання міських медичних закладів . Йшлося про майбутню організацію роботи лікарень, їхнє фінансування та доступність лікування для житомирян.

Для пацієнтів міста є й практичне питання — як отримати необхідне обстеження без додаткової оплати. У Житомирі діє перелік закладів, де можна пройти КТ та МРТ за Програмою медичних гарантій . Для цього потрібні відповідні медичні показання та направлення лікаря.

Безоплатні КТ і МРТ у Житомирі: куди телефонувати і що робити, якщо запис відкладають

Де у Житомирі пройти КТ та МРТ без оплати і куди звертатися, якщо запис відкладають

Голубовська пропонує залучати практикуючих лікарів до розрахунків вартості лікування. Вона також закликає оплачувати готовність екстрених та інфекційних служб до роботи, навіть коли немає великої кількості пацієнтів. Під час епідемій та масового надходження постраждалих навчений персонал і обладнані відділення потрібні негайно.

За словами професорки, медики мають відповідати за якість лікування, але відповідальність повинні нести й ті, хто визначає фінансування та правила роботи лікарень.

Скорочувати відділення, на її переконання, можна лише тоді, коли пацієнтам забезпечили іншу доступну можливість лікуватися. Із цієї вимоги лікарка не робить винятку навіть за складного фінансового становища країни.

«Під час війни ціна таких експериментів надто висока», — наголошує Ольга Голубовська.

До лікаря — десятки кілометрів, у лікарню — запізно: Голубовська розкритикувала медреформу

Джерело: zhitomir-online.com

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua