У Житомирі газета, заснована за СРСР, дев’ять разів друкувала «Хроніку голодомору-33»

21 листопада 2026 р. 22:46

21 листопада 2026 р. 22:46


У 1993 році житомирська газета дев’ять разів друкувала «Хроніку голодомору-33». Її редакція працювала в місті ще з 1989 року, коли Україна залишалася у складі Радянського Союзу. Видання називалося «Житомирський вісник» .

Першу частину «Хроніки» опублікували 9 липня 1993 року. Далі вона виходила 16 і 30 липня, щоп’ятниці протягом серпня, а також 3 і 17 вересня. За підрахунком Житомир Онлайн , у бібліографії Державної архівної служби України збереглися записи про дев’ять публікацій цієї рубрики. Матеріали готували Роман Кондратюк і Дмитро Самолюк .

Того самого року видавниче об’єднання «Житомирського вісника» випустило 83-сторінкову книжку «Голодомор на Житомирщині, 1930–1934 роки: Документи і спогади». Її упорядкували ті самі дослідники. Газетна робота переросла в окреме видання, присвячене історії, про яку в радянські часи було небезпечно говорити відкрито.

Газета за п’ять копійок

Серед збережених зображень «Житомирського вісника» є шапка №36 від 6 жовтня 1989 року. На ній — велика назва газети, дата й ціна: 5 копійок. Той номер з’явився за два роки до проголошення незалежності України. Зображення старої газетної шапки відтворено в «Енциклопедії Сучасної України».

Тижневик заснувала Житомирська організація Спілки журналістів України. Його наклад становив від 10 до 20 тисяч примірників. У різні роки головними редакторами були Валерій Нечипоренко та Раїса Стецюк.

Краєзнавець Микола Костриця у статті для «Енциклопедії Сучасної України» зазначав, що газета писала про Голодомор, сталінські репресії та злочини комуністичної системи. Поруч із цими темами виходили матеріали про Олега Ольжича, Івана Фещенка-Чопівського, В’ячеслава Липинського, місцеву літературу й спорт.

Що ще можна знайти на сторінках «Житомирського вісника»

Газета розповідала не лише про замовчуване минуле. 19 липня 1991 року у №28 вийшов фоторепортаж «З фотоапаратом по Коростишеву». Його підготували журналіст і краєзнавець Георгій Мокрицький та фотограф Сергій Глабчук .

Вони побували на ринку, автостанції, у службі зайнятості, лікарні та біля річки Тетерів. На сторінках 2, 4 і 8 газета розповіла про буденне життя міста напередодні незалежності. Ця фотоподорож Георгія Мокрицького згодом стала частиною його краєзнавчої спадщини.

Перший редактор газети Валерій Нечипоренко пізніше працював в інших українських медіа, писав книжки та став одним з ініціаторів культурних проєктів у Коростені.

Автору фестивалю дерунів із Коростеня Валерію Нечипоренку було б 71

Про життя першого редактора газети та його внесок у розвиток журналістики й культурного життя

А у фоторепортажі 1991 року Мокрицький і Глабчук зафіксували ще одну подію: жителі Коростишева власними силами прибирали територію та відновлювали старий католицький костел, який повернули вірянам. Тоді ця робота була частиною звичайного газетного репортажу. Сьогодні — це свідчення того, як змінювалося життя міста.

У Житомирі газета, заснована за СРСР, дев’ять разів друкувала «Хроніку голодомору-33»

Джерело: zhitomir-online.com

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua