Угорський скульптор Лайош Унгварі народився в Перечині

20 квітня 2025 р. 17:14

20 квітня 2025 р. 17:14

Лайош Унгварі – відомий угорський скульптор і, як не прикро констатувати, – невідомий на Закарпатті. Ба більше – про нього земляки зовсім нічого не знають, хоча він народився у Перечині. Цей недолік взялися виправити працівники краєзнавчого музею міста Перечин. А все почалося із книжки, яку до музею приніс перечинець Михайло Барник наприкінці минулого року. Видання Шандора Ковача про Лайоша Унгварі вийшло в Будапешті 2022 року.

– Михайло приніс нам цю книжку, йому її дав Федір Шандор, розповів коротко про цього скульптора. Ми почали читати її, робити переклади українською, відкривати для себе такого відомого земляка, – розпочала розповідь директорка Оксана Вайда. Потім ознайомила кореспондентку «Карпатського об’єктива» з його біографією та показала фотовиставку робіт митця.

Як Лайош Кубічка став Лайошем Унгварі

На початку ХХ століття у Перечині проживала сім’я Кубічків, яка належала до римо-католиків. Батько працював провідником на залізниці. У родині було 9 дітей, і один з них – Лайош, який побачив світ 13 березня 1902 року. В ті часи римо-католицького храму на цій території ще не було, тому дитина, скоріш за все, була охрещена в греко-католицькій церкві св.Миколая, побудованій в 1763 році, або в монастирі в Малому Березному, або в Тур’ї-Реметі.

Маленький Лайош після закінчення початкової школи продовжив навчання в середній школі в Ужгороді. Тут він відзначався своїм талантом і вже мріяв стати скульптором. Юнак подав заяву на художню стипендію, яку затвердила міська рада.

Талант і наполеглива праця Лайоша Кубічки незабаром принесли йому перші результати. У 1922 році в Будапешті він двічі виграв стипендії в розмірі 4000 і 5000 крон в конкурсі, оголошеному Товариством Сінєй Мерше Пал для молоді.

У 1926 році закінчив університет прикладного мистецтва. Завдяки своєму таланту та старанності брав участь у незліченній кількості групових виставок і невдовзі став постійним учасником мистецького життя Угорщини. У 20-ті роки в його творчості переважали портрети та твори церковної тематики.

У 1926 році його роботи вже були відібрані на англійсько-угорській виставці в Мючарноку. В березні 1927-го на 374-ій весняній виставці Національного салону гіпсова робота «Сон» була представлена під прізвищем Унгварі Кубічко Лайош. 24 березня 1932 року Лайош Кубічка змінює прізвище на Унгварі на честь свого улюбленого міста юності – Ужгорода, який тоді був у складі Підкарпатської Русі, частини Чехословацької Республіки.

Важливою віхою в його творчості став 1935 рік. Цього року, з 26 жовтня до 10 листопада, в організованій мистецьким товариством Національного салону виставці творчої спадщини Раушера Дьордя, публіці були представлені 29 його робіт. Цей вернісаж підсумував період творчості митця 1926-1935 років.

Завдяки своєму енергійному динамізму і самовдосконаленню його рання робота «Блудний син», створена в новому ключі, стала однією з найпопулярніших робіт на виставці.

Офіційне визнання Лайоша Унгварі не забарилося. У 1936 році він був нагороджений премією Сінєй Мерше Пала. З другої половини 1930-х років він стає відомим не лише в столиці, а й по всій Угорщині.

На Батьківщині була представлена лише одна робота митця. 27 липня 1943 року на площі Другетів (сьогодні ця вулиця носить ім’я Гренджі-Донського) було встановлено пам’ятник Яношу Другету, династія якого більш ніж 360 років володіла маєтками на Закарпатті. Під час Другої світової війни був дефіцит бронзи, тому в Будапешті скульптуру відлили з алюмінію.

У січні 1944-го угорське інформаційне агентство «MTI» зазначило, що в Ужгороді, на площі Другетів, був урочисто відкритий пам’ятник Яношу Другету, виконаний з алюмінію скульптором Лайошем Унгварі. На жаль, до наших днів робота не збереглася.

23 червня 1948 року одружився з Марією Фрейдл у Будапешті в римо-католицькому храмі ім. Ференца Ренді.

У 1953 році його було нагороджено премією Кошута, а в 1972 – Золотою медаллю «Орден праці». Він був членом Асоціації духовних художників та Асоціації нових художників. Його пізнім роботам притаманний традиційний історичний стиль.

Навіть у пенсійному віці Лайош продовжував працювати й у 70 років створив відому скульптуру Гайноці Йожефа (юрист, дипломат, королівський радник).

Помер 15 жовтня 1984р., похований у Будапешті.

Відкрили постійно діючу фотовиставку митця

13 березня у краєзнавчому музеї Перечина відбулося відкриття фотовиставки, яку присвятили Лайошу Унгварі. Кандидат історичних наук, доцент, голова «Демократичної спілки угорців України» Ласло Зубанич передав 15 світлин його скульптур, оформлених у рамки. Сімʼя Євгенія Репкіна подарувала мольберт.

На захід запросили представників міської ради та небайдужих людей, завдяки кому з’явилася ця фотовиставка. Відкрила експозицію директорка Оксана Вайда, привітавши поважних гостей, серед яких був міський голова Іван Погоріляк, перший заступник Генконсула Угорщини в Ужгороді Ласло Віда, консул Албертне Шімон Едіна, скульптор Петро Матл, історик, краєзнавець, волонтер Янош Мешко, депутат Перечинської міської ради Михайло Барник з дружиною Людмилою.

Дослідження тривають

– Янош Мешко допомагає нам з’ясувати, чи залишився ще хтось з родини Кубічків у Перечині, він працює з архівами, ми з ним на зв’язку. Він опрацював таку інформацію, що за переписом 1921 року сім’ї на прізвище Кубічка у Перечині вже не було. Ми думаємо, що оскільки батько був залізничником, то його перевели на інше місце роботи і сім’я переїхала з ним. Батько Йожеф Кубічка народився в Тур’ї-Реметі, мати Матільда Блаж, словачка, була із селища Штовс, яке тепер розміщене на теренах сучасних Кошіц. Вона народила Лайоша у 38-річному віці. Батьку на той час був 41 рік.

Оскільки це для нас нове, ми працюємо й надалі над дослідженням біографії Лайоша, історії родоводу Кубічків, – додала Оксана Михайлівна.

Прийомний син також став скульптором

Власних дітей подружжя не мало, але усиновило хлопця, виховало його, який наразі проживає в Будапешті. Нещодавно міський голова Перечина особисто познайомився з ним.

– Перебуваючи в столиці Угорщини з дитячою командою хокеїстів на траві, ми відвідали будинок, де жив наш відомий земляк, та його майстерню. Виявилося, що він з Перечина привіз два дуби, які посадив під своїми вікнами.

Лайош не мав своїх дітей, але виховав як рідного сина Мігая Габора, який також став відомим скульптором не лише в Угорщині, але й в усьому світі.

Мігай провів нам цікаву екскурсію майстернею та пообіцяв передати в Перечин гіпсові скульптури Лайоша Унгварі, – розповів Іван Погоріляк.

Тетяна ГРИЦИЩУК

Закарпатські