Закарпатська майстриня створює унікальні авторські дерев’яні мальованки

02 травня 2025 р. 10:28

02 травня 2025 р. 10:28

Краяни готуються до Великодня і вже взялися за створення святкових атрибутів. Не кошиками єдиними, між іншим, славиться Хустщина. Є у громаді і писанкарки, і мисткині, які розмальовують неймовірно креативні дерев’яні яйця, використовуючи при цьому авторські техніки.

Марина Калин має в доробку сотні дивовижних робіт, частину з яких створила у тандемі з чоловіком. Майстриня професійно займається творчістю і вражає своїми роботами, які нині є в приватних колекціях у багатьох країнах світу. Більше про своє захоплення художниця та умілиця розповіла « Карпатському об’єктиву ».

Творчістю захопилася ще в дитинстві

Марина Калин працює вчителькою мистецтва у Монастирецькому ліцеї Горінчівської сільської ради та є завідувачкою дошкільного підрозділу. Завжди у творчості, постійно з дітьми, весь час генерує та втілює у життя цікаві ідеї.

«Творчістю я захоплююся з дитинства, – розповідає вона « Карпатському об’єктиву ». – Колись відвідувала гуртки у тодішньому центрі науково-технічної творчості учнівської молоді. Після закінчення школи здобула педагогічну професію у Рівному. Я – мистецтвознавець, вчителька образотворчого мистецтва за дипломом. Почала працювати керівником гуртків у тому ж центрі, в якому свого часу навчалася сама. Тож декоративним розписом захопилася саме в ті роки. Хоча малювати любила загалом змалечку. Фарби та пензлі – це мій спосіб самовираження, моя розмова зі світом, внутрішня потреба. Писанки також створювала з дитинства. А відколи маю хрещеників, захопилася писанкарством більш серйозно, бо у нас є такий давній звичай, що хрещена має дарувати кожному з них на Пасху мальовані яйця».

Починала свою справу майстриня із традиційних писанок, а з часом все більше вдосконалювала техніку і виробила свій авторський стиль.

«Розмальовувати я починала звичайні курячі, качині, гусячі яйця. Тобто, які завжди були в нас удома. Як на мене, зараз розцінюю їх як примітивні і простенькі, – наголошує пані Марина. – Писанки в мене нетрадиційні, не восківки, а мальованки. Це фарбовані яйця. У роботі використовуються не писачок, віск і барвники, а саме фарби. Тож візерунки я собі вигадувала завжди сама. Надихалася роботами відомих українських майстрів декоративного розпису, але малюнки придумувала собі свої».

У творчості мисткиню надихає, як каже вона сама, практично все.

«Це мій релакс. Мені приємно і цікаво творити. Крім того, це захоплення приносить мені не лише моральне задоволення, але й фізичне розслаблення. Я відпочиваю під час роботи. Педагогічна діяльність є напруженою, це – відповідальність. А от творчість – це просто насолода, це – драйв, це – миті, коли можна поринути у світ фантазій, перемкнутися на іншу хвилю», – зізнається вона.

Метрова писанка та скриньки в Японії

Працює над писанками умілиця найчастіше вечорами.

«Я відпочиваю, спілкуюся із власними донечками і передаю за допомогою пензля і фарб те, що в мене на серці. Обидві мої доньки небайдужі до мистецтва і вирішили обрати в житті творчі професії. Я навчила їх малювати у стилі декоративно-прикладного розпису, але вони – загалом добрі художниці. Старша навчається на третьому курсі у Львові, де здобуває професію архітектора у будівельному коледжі, а молодша зараз у дев’ятому класі і хоче йти вчитись на графічного дизайнера. Мої діти теж насолоджуються мистецтвом і я рада, що мала кому передати свої знання», – запевняє Марина Калин.

Були в доробку майстрині не лише традиційні писанки, але й мальованки-гіганти.

«Ми розмальовували з дочкою писанку розміром майже метр (90 сантиметрів). Мій чоловік виготовив каркас, а ми її оздоблювали. Це була робота на конкурс «Писанкове мереживо Хустщини». Ми там намалювали капличку, яка є в нашому селі, зі святим джерелом, котре вважається цілющим. Писанка перемогла, ми здобули перше місце. Вона була справді найбільшою з тих, із якими мені доводилося працювати», – зізналася мисткиня.

Для дерев’яних писанок заготовки Марина Калин купує, але раніше їх їй виготовляв чоловік.

«Дерев’яні яйця замовляю через онлайн-магазин. Співпрацюю з конкретними виробниками. Самим їх виготовляти дуже затратно по часу і не вигідно. Мій чоловік – столяр, у нього є невеличка майстерня і він працює з деревом. Проте для нього заготовки є нерентабельними, тому мені простіше їх купувати через інтернет. Та й чоловік переважно займається зараз меблями і в нього немає часу ще на щось інше. Проте він мене дуже підтримує і розуміє, постійно мотивує. Крім того, виготовляє дерев’яні скриньки, які потім розписую. Це – крім мальованок. Над скриньками, між іншим, також люблю працювати, бо ж писанки на часі не в усі пори року. Ними зайнялася тоді, коли почалося повномасштабне вторгнення і від тривожних думок чимось потрібно було рятувати психіку. А творчість справді допомагає навіть у найважчих ситуаціях зберігати спокій та налаштовуватися на позитив. Також розмальовую хлібниці, ялинкові прикраси, які теж виготовляє чоловік. Усі вони ексклюзивні і у єдиному примірнику», – наголошує закарпатка.

Роботи пані Марини є не тільки у колекціях місцевих поціновувачів декоративно-прикладного мистецтва, але й за кордоном.

«Багато моїх виробів поїхали у США. Їх друзі відправляли родичам, які виїхали до Америки. Також чимало писанок «помандрувало» до Японії, Франції, Чехії, Німеччини та до інших країн. Здається, найбільше робіт маю в Чехії. І це – не тільки писанки», – зізнається умілиця.

Крім «дерев’яної творчості», мисткиня любить створювати картини на полотні.

«Захоплююся інтер’єрними картинами. Загалом люблю малювати для себе, для того, аби моє житло було більш затишним та гарним, аби оточуючі відчували гармонію, споглядали прекрасне. На жаль, на таку творчість не завжди можу викраяти час», – стверджує пані Марина.

Її роботи справді вишукані, на кожній добре проступає довершений почерк і стиль авторки.

«Естетичний смак я отримала у спадок від мами, – розповідає майстриня. – Вона, на жаль, дуже рано померла. Мені було 18 років. У неї було непросте життя, та я завжди відчувала її підтримку. Мама була дуже доброю, щирою, працьовитою, мріяла, аби я досягла в житті власних цілей, розвивалася і реалізувала себе у творчому плані», – наголошує умілиця.

Грандіозних творчих планів наразі Марина Калин не має, але планує й надалі творити, втілювати в життя свіжі ідеї, плідно працювати, але найбільше їй хочеться, аби в державі були мир і стабільність.

Марина АЛДОН

Закарпатські