Вирубка пралісів на Перечинщині – халатність, кримінал чи бюрократичні нестиковки

10 травня 2025 р. 16:34

10 травня 2025 р. 16:34

На Перечинщині було зафіксовано випадки вирубки столітніх дерев. Попри наявність висновку про статус пралісів, у лісництві «Шипот» державного підприємства «Ліси України» здійснено вирубку дерев під будівництво лісової дороги, яка веде до полонини Руна.

На ділянці 0,5 га у межах пралісу виявлено 114 пнів свіжозрубаних дерев бука віком до 200 років. Підставою для проведення робіт був лісорубний квиток, виданий у лютому 2025 року.

Екологи вважають, що територія, де проводиться рубка, є пралісами та входить до складу спроєктованої пралісової пам’ятки природи загальнодержавного значення «Праліси лісництва «Шипот». Вирубка там дерев є грубим порушенням законодавства, адже у пралісах суворо забороняється будь-яка діяльність, повʼязана із втручанням в життя екосистеми. Саме через це у прокуратурі відкрили кримінальне провадження, щоб розібратися, що насправді сталося.

Такі кричущі випадки наруги над природою викликають небезпідставний гнів. Але найгірше те, що під звинувачення потрапляють всі. У соцмережах та ЗМІ несуться звинувачення і в бік президента, уряду, керівника ОВА, лісових чиновників та бізнесменів. Звичайно ж, слідчі розберуться у цьому, але нам вдалося зібрати деякі матеріали та коментарі щодо цього випадку.

"Супутникові знімки підтверджують факт прокладеної дороги через усі виділи та квартали, вказані в тендері. Зокрема й у виділах 1-2 кварталу 3 лісництва “Шипот” — це територія пралісу та його буферна зона. У реєстрі ці рубки досі позначені як “не розпочаті”, хоча насправді роботи вже завершені", — йдеться у повідомленні Всесвітнього фонду природи.

У ДП "Ліси України" повідомили, що будівництво дороги необхідне для проведення лісогосподарських робіт, охорони та захисту лісів. За версією відомства, проходження траси та доцільність будівництва погоджена висновком "Укрдержліспроекту", а проєкт пройшов всі необхідні погодження.

"Насадження відводилися в рубку на підставі актів обстеження. В акті обстеження відсутня інформація щодо належності лісового фонду до пралісів, квазіпралісів чи природних лісів, а також будь-які інші застереження. Про масштабні порушення не йдеться" , — йдеться у повідомленні.

У березні 2025 року підприємство оголосило тендер на будівництво дороги, що має пройти через квартали 1–3 лісництва "Шипот" та квартал 29-го Лютянського лісництва.

Насправді, це дивно, бо відповідно до висновку ДП "Перечинське лісове господарство", виділ 1-го кварталу з лісництва "Шипот" належить до пралісів, а виділ 2 — до їх охоронної зони. Обидва виділи також входять до складу проєктованої пралісової пам’ятки природи "Праліси лісництва Шипот". Однак всупереч цьому, у реєстрі виявлено вже видані лісорубні квитки на ці ділянки.

Законодавчі гарантії

У 2018 році наказом Міністерства екології та природних ресурсів України затверджено Методику визначення належності територій до пралісових пам’яток природи.

Ця Методика визначає основні вимоги щодо порядку визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів та застосовується лісовпорядними організаціями, науковими і громадськими організаціями, установами природно-заповідного фонду під час проведення базового, безперервного лісовпорядкування або наукових досліджень для запровадження заходів зі збереження таких лісів.

Підставою для оголошення відповідних територій пралісовими пам’ятками природи є висновок про належність конкретної лісової ділянки або її частин до пралісів, квазіпралісів чи природних лісів.

Оголошення пралісових пам’яток природи здійснюється в порядку, визначеному статтями 51-54 Закону України „Про природно-заповідний фонд України”.

У Департаменті екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА нам розповіли про хронологію надання юридичного статусу пралісам на згаданому місці їх вирубки.

Ще на початку 2019-го року Українським фондом природи у складі комісії за участі Львівської державної лісовпорядної експедиції, Прикарпатського національного університету імені в. Стефаника та УкрНДІгірліс було підготовлено висновок про належність лісових ділянок Державного підприємства „Перечинське лісове господарствоˮ до пралісів, квазіпралісів і природних лісів на площі 1714,9 га у межах чотирьох лісництв (Порошківське, Турє-Реметівське, Турицьке, Шипот). Висновок було погоджено директором ДП „Перечинське ЛГˮ (Кополовець Я.М.).

У серпні 2020 року „Всесвітній фонд природи Україниˮ звернувся до обласної державної адміністрації з клопотанням про створення пралісових памяток природи місцевого значення на території ДП „Перечинське ЛГˮ у тому числі щодо створення пралісової пам’ятки природи місцевого значення „Праліси лісництва „Шипотˮ на площі 267,7 га.

Вже через місяць обласна державна адміністрація листом надіслала до ДП „Перечинське ЛГˮ на розгляд матеріали клопотання про оголошення об’єктами природно-заповідного фонду місцевого значення пралісових пам’яток природи на площі 1077,6 га у тому числі пралісової памятки природи місцевого значення „Праліси лісництва „Шипотˮ на площі 267,7 га, а наприкінці року ДП „Перечинське ЛГˮ погодило створення пралісових пам’яток природи на площі 1077,6 га у тому числі пралісової пам’ятки природи місцевого значення „Праліси лісництва „Шипотˮ на площі 267,7 га.

Після цього головою облдержадміністрації було подано на розгляд сесії Закарпатської обласної ради проєкт рішення „Про оголошення обʼєктів природно-заповідного фонду місцевого значенняˮ на території ДП „Перечинське ЛГˮ, ДП „Міжгірське ЛГˮ, ДП „Воловецьке ЛГˮ та ДП „Мокрянське ЛМГˮ на загальній площі 5038,3 га. Але проєкт не розглядався.

У березні 2021 року головою облдержадміністрації повторно подано на розгляд сесії Закарпатської обласної ради проєкт рішення „Про оголошення обʼєктів природно-заповідного фонду місцевого значенняˮ на території ДП „Перечинське ЛГˮ.

Дивним чином у травні 2021-го згідно Протоколу засідання постійної комісії обласної ради з питань екології та природних ресурсів з проєкту рішення обласної ради вилучено пралісову пам’ятку природи місцевого значення „Праліси лісництва „Шипотˮ на площі 267,7 га .

Наприкінці жовтня 2021-го року до облдержадміністрації звернулося Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України з клопотанням про створення пралісових пам’яток природи загальнодержавного значення „Праліси лісництва „Шипотˮ площею 860,8 га та „Квазіпраліси Тур’є-Реметівського лісництваˮ площею 44,2 га.

Облдержадміністрацією було опрацьовано це клопотання та поінформовано Міндовкілля про знаходження в межах запропонованого для заповідання об’єкту вже існуючого орнітологічного заказника загальнодержавного значення „Соколові скеліˮ та загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення „Турє-Полянськийˮ.

Ну а потім сталося всім відоме реформування в лісовій галузі. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 2022 року були ліквідовані як юридичні особи публічного права 24 територіальні органи Державного агентства лісових ресурсів та утворені дев’ять регіональних офісів лісового та мисливського господарства. 158 лісогосподарських підприємств зливаються в єдине державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство „Ліси Україниˮ.

Тобто, було створено зовсім іншу структуру. Бюрократичні переписки почалися по новій.

Закарпатська облдержадміністрація і наприкінці 2022 року і в 2023 році повторно поінформувала Міндовкілля про результати розгляду їх клопотань з оголошення пралісових пам’яток природи загальнодержавного значення. Наприкінці 2023-го року наша ОВА скерувала клопотання Міндовкілля до землевласника новоутвореного держпідприємства „Ліси Україниˮ для належного розгляду, про що поінформовано Міндовкілля та ГС „Всесвітній фонд охорони природи Україниˮ.

У червні 2024-го року „Ліси Україниˮ поінформували Закарпатську ОВА, Міндовкілля та ГС „Всесвітній фонд охорони природи Україниˮ про безпідставність створення пралісової пам’ятки природи загальнодержавного значення „Праліси лісництва „Шипотˮ відповідно вимогам Методики .

А в квітні цього року на офіційній веб-сторінці ДП „Ліси Україниˮ оприлюднено інформацію щодо будівництва лісової дороги у лісництві „Шипотˮ наступного змісту:

Станом на сьогодні, Закарпатською обласною радою оголошено об'єктами природно-заповідного фонду місцевого значення 34 пралісові пам’ятки природи на загальній площі 5463,60 га. Але й досі залишаються на розгляді обласної ради клопотання облдержадміністрації про оголошення об’єктами природно-заповідного фонду місцевого значення 15 пралісових пам’яток природи на загальній площі 3902,10, серед яких і ДП Перечинське лісове господарство.

То який висновок?

«Ліси України» фактично дало старт вирубці, бо ці ліси не були визнані пралісами згідно Методики. Що це за методика – там не пояснили.

Навряд чи депутати Закарпатської облради навмисно не прийняли проєкт ОВА про віднесення до природо-охоронної зони зазначених земель з пралісами. Скоріше за все, це були якісь бюрократичні перепони. Вплинула і реорганізація лісової галузі, коли були створені абсолютно нові юридичні структури.

Деякі екоактивісти звинуватили голову ОВА Мирослава Білецького , що він раніше був прихильником створення природно-заповідної зони з пралісами, а згодом чомусь поміняв думку. Мирослав Білецький обіймав посаду першого заступника голови Закарпатської ОДА у той час, коли ОДА подала на розгляд облради проєкт про віднесення земель з пралісами до природно-заповідного фонду, а коли рада проігнорувала поданий проєкт він сказав наступне: «Під час минулого засідання сесії праліси трьох лісгоспів - Міжгірського, Мокрянського, Перечинського – не були оголошені об'єктами природно-заповідного фонду. Це для мене не дуже зрозуміло, адже важливість пралісів Карпат для Закарпаття та України загалом важко переоцінити. Праліси – унікальні точки на мапі Європи. Після знищення їх вже неможливо відтворити. Маю надію, що на наступному засіданні ми з депутатами повернемось до розгляду цього питання і вирішимо його позитивно».

Ми звернулися до Мирослава Білецького, чи змінилася його думка з того часу і він відповів категорично, що думка не змінилася. «Праліси повинні бути під охороною і абсолютно недоторканими. Я свою думку не міняю. Щодо того випадку з вирубкою, то тут повинні розібратися правоохоронці, я ж діятиму виключно в межах своєї компетенції», - сказав Мирослав Білецький.

Закарпатські