На 106 році життя померла черниця Ольга Ладжун, яку в дитинстві «удочерив» Августин Волошин

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

10 травня 2025 р. 16:34

10 травня 2025 р. 16:34

1 травня 2025 р., на 106 році життя та 90 році чернечого життя померла найстаріша жителька Мукачівської громади — сестра Ольга Ладжун. Про це інформують пресслужби Мукачівської міськради та Мукачівської греко-католицької єпархії.

Марія — майбутня с. Ольга — народилася 10 червня 1919 р. в християнській сім’ї у с. Руські Комарівці, що недалеко від Ужгорода. Після смерті батька у 1924 р. мати була змушена віддати Марію та її старшу сестру Єлизавету на виховання до сиротинця сестер Василіянок в Ужгороді, а тим часом працювала, щоб утримувати дітей. Деякий час вихователькою у маленької Марії та її сестрички в сиротинці була с. Василія Глібовицька. Сестра Ольга пригадує, якою великою була дитяча радість, коли в 4 класі учням вручили перший у їхньому житті зошит на 12 сторінок.

Живучи із сестрами, Марія мала нагоду побачити монаше життя зсередини, і згодом сама вирішила посвятити своє життя для Господа.

У 1936 р. Марія вступила на новіціят до Ужгородського монастиря, де на Облечинах отримала монаше ім’я — Ольга. Після складення перших Тимчасових Обітів с. Ольга навчалася в учительській семінарії сестер Василіянок, яку закінчила через 5 років. Здобуваючи освіту, с. Ольга паралельно працювала у вчительській семінарії в Ужгороді. Після завершення навчання та отримання диплому с. Ольга разом з іншими сестрами була призначена для праці у церковних школах. Зокрема, сестра навчала у церковній школі містечка Великий Бичків.

Великим добродієм та духовним батьком для дітей і сестер був о. Августин Волошин, який особливо дбав про сиріт. О. Августин та його дружина Ірина не мали власних дітей, тож віддали своє помешкання у м. Хуст сестрам Василіянкам для організації там сиротинця. Згодом замешкали там разом із сестрами та дітьми. Як згадує с. Ольга, сироти називали подружжя Волошинів батьком і матір’ю.

У 1941 р. с. Ольга вступила до університету в м. Сегед (Угорщина), де навчалася на біологічному факультеті. 28 серпня 1944 р. сестра склала Вічні Обіти в Ужгородському монастирі. Після приходу радянської влади всі греко-католицькі монастирі були ліквідовані, а сестри були змушені шукати прихистку в родини та знайомих.

Із 1946 по 1949 рр. с. Ольга працювала бухгалтером у різних установах. А з 1950 р. впродовж 20 років працювала вчителем біології у с. Середнє Ужгородського району. Незважаючи на важкі часи, невигоди та переслідування зі сторони радянської влади с. Ольга разом з іншими сестрами продовжували жити монашим життям. У часі підпілля сестра Ольга належала до підпільного монастиря сестер Василіянок у Мукачеві.

С. Ольга Ладжун проживала у монастирі Пресвятої Родини м. Хуст — у тому самому будинку, де колись був сиротинець і де проживали о. Августин та його дружина.