В Ужгороді обговорили реформу профільної середньої освіти

13 травня 2025 р. 18:27

13 травня 2025 р. 18:27

13 травня в Ужгороді відбулося громадське обговорення реформи профільної середньої освіти та особливостей її впровадження в Закарпатській області. Захід організовано Міністерством освіти і науки України в партнерстві зі швейцарсько-українським проєктом DECIDE «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» за сприяння Закарпатської ОВА.

До обговорення долучилося чимало учасників, серед яких представники МОН, Закарпатської ОВА, обласної ради, проєкту DECIDE, голови РВА, керівники органів управління РВА, голови ТГ, керівники органів управління освітою ТГ, а також керівники закладів середньої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти.

Серед основних питань, розглянутих на заході, – впровадження реформи профільної середньої освіти, суть нововведень та змін, передбачених реформою. Особливу увагу присутні зосередили на плануванні мережі закладів, що забезпечуватимуть здобуття профільної середньої освіти в Закарпатській області, а також на моделях фінансування й управління цією мережею.

Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки України, наголосила на важливості розуміння суті реформи:

«Головна мета реформи – забезпечити якісну освіту для кожної дитини, незалежно від місця проживання. Важливо розуміти, що реформа почалася не сьогодні, а триває з 2017 року. Діти, які пішли до першого класу у 2018 році, дійдуть до 10 класу, і їхнє навчання в 10–11 (12) класах вже буде іншим. Тобто після 9 класу вони обиратимуть одну з двох траєкторій: академічний ліцей, який готуватиме до вступу до університету, або ліцей професійного спрямування, після якого можна вийти на ринок праці. Сьогоднішній захід присвячено саме питанням розбудови мережі академічних ліцеїв: що слід враховувати, коли засновники планують кількість ліцеїв, як у подальшому ліцеї мають обирати профілі, що на це впливає, чому важлива трансформація закладів освіти та широкий діалог».

На Закарпатті вже є бачення того, якою має бути подальша мережа старшої профільної школи з урахуванням особливостей регіону: гірських громад, а також закладів, у яких здійснюється навчання мовами національних меншин. Ці особливості враховуються під час планування мережі.

Своєю чергою Мар’яна Марусинець, директорка департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОВА, розповіла, що після аналізу ситуації й кількості дітей у школах область напрацювала попередній план. Згідно з ним, з 1 вересня 2027 року на Закарпатті працюватимуть 107 ліцеїв, у яких учні проходитимуть профільну підготовку напередодні вступу до вищого навчального закладу.

«Закарпаття має регіональні особливості, які важливо враховувати. Зокрема те, що значна частина території – це сільська та гірська місцевість (такі заклади становлять майже 70%). Крім того, забезпечується доступ до здобуття освіти мовами національних меншин. Тому в нас є багато питань, які ми маємо обговорити на цьому заході».

Валентина Полторак, менеджерка проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU, додала, що планування реформи та її наступних кроків, моделювання мережі академічних ліцеїв і розроблення моделей її фінансування є ключовим етапом. Це потребує розуміння необхідності змін, обговорень із органами місцевого самоврядування та узгодження з громадами.

«Ми всі розуміємо, що під час війни важко реалізовувати реформи. Тому потрібно чути місцеве самоврядування, батьків, дослухатися й до думки учнів. Головна ідея Нової української школи – дати дітям можливість обирати саме той предмет або напрям, який їм цікавий. І далі вони вже обиратимуть – або вищу освіту, або професійно-технічну».

Також Валентина Полторак зазначила, що наразі приблизно 35% випускників 9 класу в Україні обирають професійну освіту, тоді як у Швейцарії, Німеччині та Австрії ця частка сягає 70%. Більшість країн Європи мають на меті випускати понад 50% студентів із професійною освітою, оскільки саме це відповідає потребам ринку праці.

Щоб збільшити цей показник в Україні, система має змінитися. Стратегічно важливо розділити профільну середню освіту від базової. Тоді співпраця між коледжами та школами стане ефективнішою, а профорієнтація активізується вже в 8–9 класах.

Школи будуть зацікавлені в якісній профорієнтації, оскільки не матимуть на меті зберегти якомога більше учнів у себе для навчання в 10–11 (12) класах. Це дасть змогу здійснити справжній, а не формальний вибір: між академічним ліцеєм, який готуватиме до вступу до університету, і ліцеєм професійного спрямування, після якого можна вийти на ринок праці.

Христина БІКЛЯН, „ Карпатський Об’єктив „

Закарпатські