«Диво було відчутним» – відбувся мистецький табір стипендіатів Угорської академії мистецтв у Чинадієві, організований “Pro Arte – Мукачево”

19 травня 2025 р. 14:38

19 травня 2025 р. 14:38

У Чинадіївському Будинку творчості, розташованому в мальовничій місцевості, в оточенні гір, відбувся перший закарпатський мистецький табір для стипендіатів Угорської академії мистецтв, організований громадською організацією «Про Арте – Мукачево». Мистецький табір за підтримки Угорської академії мистецтв проходив із 1 до 15 травня і надав можливість художникам з Угорщини та України познайомитися один з одним, творити і вивчати вплив різних мистецьких дисциплін одна на одну, а також відчути задоволення від спілкування і спільної роботи, незалежно від національності та культурного середовища.

«Це мистецький табір з представниками різних мистецьких дисциплін, всі вони – стипендіати Угорської академії мистецтв. Ми намагалися дослідити взаємодію різних мистецьких дисциплін, і я думаю, що нам це вдалося», – розповів Петро Матл, президент громадської організації “Про Арте – Мукачево”. Творець та організатор творчого табору розповів, що вони спостерігали дуже цікавий творчий процес серед учасників – хореографа Ференца Тамаша Адамовича, архітектора і художника Петера Лукача, художниці Каталін Тоттош, реставратора і кераміста Петера Шандора Венінгера та композитора Акоша Заранді: «На відміну від наших скульптурних таборів, де всі працюють з ранку до ночі, тут ми почали спостерігати за тим, що робить інший: архітектор пробував ліпити, кераміст – різьбити по каменю, і виник дуже цікавий діалог. Цьому сприяло й те, що ми майже щовечора влаштовували перформанси, спочатку для себе, а потім я вирішив також запрошувати архітекторів, акторів і режисерів із Мукачева, які також представляли свої роботи, знайомилися з митцями з Угорщини і слухали їхні виступи. Ми створили дуже цікавий місток між українськими та угорськими митцями і тут зав’язалися дружні стосунки», – розповів скульптор, лауреат премії Мункачі.

«Якщо замислитися, то мистецтво навколо нас – все, що нас оточує, те, що ми одягаємо, або предмети, якими ми користуємося. З іншого боку, мистецтво – це своєрідна комунікація, зв’язок між людьми. У цьому плані це був дуже вдалий табір, де зустрілися представники різних мистецьких дисциплін і скульптура Петера Матла, ми мали чимало цікавих розмов, обмінялися ідеями та досвідом. Були створені чудові і дуже цікаві роботи, тут сформувалася дуже важлива місія, яку не можна припиняти: ми повинні зустрічатися, розмовляти одне з одним і робити свою справу, ми повинні творити, щоб зробити наше середовище красивішим і кращим», – підкреслив Петро Лукач, художник і архітектор.

Петер Шандор Венінгер, реставратор і кераміст, розповів, що грант йому виділено для написання книги про сліди, залишені на археологічній кераміці, що має стати цікавим професіоналам, які працюють з таким матеріалом. «Як хобі, я роблю дуже реалістичних, але вигаданих тварин і рослини, використовуючи змішану техніку, тобто не лише глину, але й використовую для цього всілякі матеріали. Я прийшов сюди, в арт-студію, з готовими ескізами і зліпив із глини пташині лапки, які мають багато пальців. Багато людей вдома казали мені, що тут війна і що мені не варто приїжджати сюди, бо я можу бути в небезпеці, але я думаю, що для місцевих угорців важливо, щоб через війну ми не забували одне про одного, і це було дуже правильне рішення – приїхати сюди. Це був чудовий мистецький табір, у ньому було безліч різноманітних програм, і я чудово провів час», – розповів він.

Окрім стипендіатів Угорської академії мистецтв, на запрошення Петера Матла в таборі взяли участь і українські художники. «Зараз складні часи для всієї Європи, та й для всього світу. Якщо політики не можуть зустрітися один з одним, налагодити контакт, це повинні зробити художники. Тут, зараз, у нашому мистецькому таборі, це сталося. Ці зустрічі, де угорські та українські митці отримали інформацію з перших рук, були дуже важливими. Мистецтво об’єднало нас, і я сподіваюся, що ця тема розвиватиметься далі, і ми матимемо спільні українсько-угорські мистецькі проєкти, – зазначив скульптор, додавши: – Цей табір у 2025 році був першою ластівкою, але я дуже сподіваюся, що він матиме продовження і стане традицією, як і наші міжнародні скульптурні табори”.

Окрім творчості та натхнення, двотижневий мистецький табір став можливістю дослідити наш край, адже учасники відвідали багато знакових місць, занурилися у надзвичайно насичене культурне життя Закарпаття, познайомилися з видатними місцевими митцями, долучилися до таїнства народження витвору мистецтва, або, за висловом Петера Матла, це стало «відчутним дивом».

До церемонії закриття табору художники підготували камерну виставку своїх робіт. За словами Петера Матла, взаємодія різних мистецьких дисциплін у таборі породила ідеї та речі, які, ймовірно, були б неможливі.

Джерело:TV21 Ungvár/ CsA , Kárpátalja hetilap

Закарпатські