Меблі лікаря Новака, старовинні медичні інструменти та шеврони: експонати Музею історії Закарпатської обллікарні

20 травня 2025 р. 19:57

20 травня 2025 р. 19:57

Меблі із кабінету лікаря акушера-гінеколога Андрія Новака, на честь якого названо Закарпатську обласну лікарню, зберігають у Музеї історії цього медзакладу.

До Міжнародного дня музеїв, який відзначали 18 травня, журналісти Суспільного побували в Музеї історії Закарпатської обласної лікарні імені Андрія Новака.

"2007 рік, 24 грудня відкрили музей. Найголовнішим, я вважаю, це фотоекспозиція, присвячена Олександру Васильовичу Фединцю, сестрам милосердя, які працювали в лікарні 1879 року, а також ветеранам лікарні. Ось це основне. Також є документи, пов’язані з діяльністю деяких цих осіб. Інструментарій. Ми збираємо старі інструменти, які вже вийшли із вжитку, але цілком придатний до застосування", — розповів співзасновник музею Йосип Турак.

У цьому музеї облаштували кабінет Андрія Новака — лікаря, який очолював нинішню Закарпатську обласну лікарню з 1874-го до 1928 року. У приміщенні є кілька речей Новака, зокрема, дерев’яний стіл.

"Із знаками зодіаку, стільців не вистачає, лише 3 збереглися, ось ця його шафа, ось ця ширма, бо він як акушер-гінеколог приймав пацієнтів. А в цих шафах старі підшивки німецькомовних журналів з акушерства та гінекології з того часу, у деяких є ще штамп угорською, чеською мовою. Це все, що вдалося зібрати. Він працював там, де зараз нейрохірургія, там у нього був кабінет, він був акушером-гінекологом і очолював обидва заклади — був директором Акушерської школи та лікарні", — додав Йосип Турак.

Також у музеї зберігають 3 томи книги про історію обласної лікарні. Автори — Йосип Турак та Юрій Яцина — нинішній директор медзакладу. Відомості та світлини для книги шукали в архівах. Розповів Йосип Турак.

"Моя старша сестра, вже покійна, у великому Березному завідувала Будинком піонерів і з піонерами ходили з села в село та збирали старі вишивки. Кінець 19 — початок 20 століття. Це дуже цінне. Вона то тримала, а коли з Березного переїжджала в Ужгород, то забрала з собою. Потім каже мені: "Давай я тобі віддам то, забери то в музей". Коли я ходжу десь на природі, то щось таке підберу, таке готове, що природа сама створила. Так підбираю. Це не ручна робота, це природа. Це називається, наші сусіди-словаки називають це саморостами, у них є такий термін", — каже чоловік.

Частину експонатів зберігають у кабінеті директора лікарні. Зокрема, тут є портрети лікарів, погруддя Андрія Новака, а також сучасні шеврони.

"У лікарні лікувалися військові під час Першої світової війни та Другої світової війни. Враховуючи те що досить скудна в нас інформація, деяка є, небагато матеріалів, то я вже, знаючи цю проблему, вирішив максимально зберегти всі атрибути, всі надбання теперішньої війни, яка триває через російське вторгнення. У моєму кабінеті зібрані шеврони, зібрані прапори різних бригад, різні військові атрибути, які характеризують ті чи інші військові формування", — розповів співзасновник музею Йосип Турак.

Засновник музею Юрій Яцина каже, що скільки у колекції військових атрибутів, він не рахував.

"Я собі дозволяю за домовленістю з військовими, коли вони приносять мені шеврон, зробити фотографію військового із шевроном, щоб потім це вилилося, думаю, в якусь таку цікаву книгу пам’яті військових, які лікувалися в нас в лікарні, тому що лікарня впродовж 3 років надає допомогу пораненим, які до нас приходять з передової, приходять евакуаційним потягом, звертаються іншими варіантами. Ми вже пролікували близько 3 тисяч військових. Ми датуємо лікарню з того часу, як вона тут знаходиться, 1866 року. А ім’я Новака ми присвоїли у 2009 році, якщо не помиляюся" — розповів Юрій Яцина.

Закарпатські