Гідні умови праці й зарплата, як у сусідів із ЄС: підготувати й утримати фахівців

29 травня 2025 р. 18:57

29 травня 2025 р. 18:57

В одному із найкращих технічних коледжів Закарпаття розповіли, як розв’язувати проблему нестачі робочих рук

Гостру проблему із робочою силою на Закарпатті Укрінформ означував у листопаді 2024 року – тоді начальник Закарпатської ОВА вперше заявив, що з області за час повномасштабної війни виїхало 300 тис. працездатного населення . Внутрішньо переміщені особи, які прибули в область у приблизно такій же кількості, не рятують ситуації: окрім того, що переважна більшість ВПО – непрацездатні з різних причин, соціологія вказує на те, що лише третина з них йде на роботу. У результаті цього в області небувала криза робочих рук – і це тоді, коли в регіон релокувалися великі підприємства, які їх конче потребують!

Отже, тут звернули увагу на розвиток коледжів, де готують спеціалістів на виробництва. На початку року найбільші з місцевих та релокованих підприємств уклали меморандум про співпрацю з регіональними коледжами та профтехучилищами, прагнучи налагодити її так, щоб у закладі освіти готували спеціалістів конкретно на виробництво. Для цього бізнес готовий обладнувати майстерні, організовувати практику й навіть платити стипендію найкращим студентам.

Укрінформ вивчав ситуацію зсередини в одному з найкращих коледжів Закарпаття – Мукачівському професійному політехнічному, де така співпраця з найбільшими регіональними підприємствами є вже кілька років, а тепер для нових бізнесів облаштовують нові лабораторії та майстерні й ліцензують нові професії.

ПОТУЖНІСТЬ – 720 СТУДЕНТІВ ПЕРЕВАЖНО ТЕХНІЧНИХ ПРОФЕСІЙ

У коледжі добігає кінця навчальний рік і починається підготовка до літньої вступної кампанії.

- Наша потужність – 720 студентів, саме стільки готуємо спеціалістів для ринку праці в галузі технічних наук, –  розповідає в.о. директора Мукачівського професійного політехнічного коледжу Мирослава Газдик .

Мирослава Газдик

З її слів, коледж працює на внутрішній ринок, навіть більше – на ринок регіональний. Зосібна, із розвитком на Закарпатті відновлювальної енергетики тут починають готувати спеціалістів із монтажу та обслуговування сонячних і вітрових електростанцій.

Новий напрямок - відновлювальна енергетика, коледжі на Закарпатті починають готувати фахівців з монтажу СЕС та обслуговування ВЕС

Переважають технічні професії, зокрема регулювальник радіоелектронної апаратури та приладів, електромеханік із ремонту комп’ютерної техніки, оператор з обробки інформації та програмного забезпечення, оператор верстатів із програмного керування, фрезерувальник, токар, радіомеханік, монтажник систем вентиляції повітря та кондиціонування, електромонтер, слюсар-електрик.

- Також у квітні отримали ліцензію на підготовку спеціалістів за професією офісний службовець, адміністратор. Тепер працюємо над ліцензуванням нової професії – майстер із монтажу та обслуговування систем відновлювальної енергетики (йдеться про сонячні панелі та вітрові електростанції), – каже Мирослава Газдик.

60% СТУДЕНТІВ ІДУТЬ ПРАЦЮВАТИ НА ВИРОБНИЦТВО

Пані директорка розповідає, що навчаються тут після 9 та 11 класів переважно місцевих загальноосвітніх шкіл.

- У попередні роки з Мукачева та громади було 30–35% усіх студентів, решта – з інших територіальних громад та районів. За останні роки, із часу повномасштабного вторгнення це співвідношення кардинально змінилося: тепер 75% студентів – з Мукачева та громади, – розповідає Мирослава Газдик.

Цікавлюся, як складається доля студентів після закінчення навчання.

Продукція, яку виробляють студенти на заняттях в коледжі своїми руками

- Ми маємо домовленості щодо працевлаштування з найбільшими виробництвами в регіоні, там для наших студентів завжди є робочі місця. Наприклад, це такі великі виробництва в Мукачеві, як «Флекс», «Точприлад», «Фішер», де наші студенти проходять виробничу практику. Також укладено договори про співпрацю з виробництвами з інших районів: «Аякс» (Берегово), «Джейбіл» (Ужгород). Вони надають місце практики, щоб студенти навчалися на їхньому обладнанні з можливістю подальшого працевлаштування після завершення навчання. Проте справді не всі студенти після навчання хочуть залишатися на виробництві.

Розхідники для навчання студентів - їх надають регіональні компанії, які зацікавлені в тому, аби коледж вивчив для них майбутніх робітників

- Яка причина: не влаштовує зарплата? – перепитую.

- Це може бути однією з причин, хоча в них непогана стартова зарплата: 20–25 тис. грн та вище. До того ж тепер у регіоні додалося чимало релокованих виробництв, які запрошують на роботу студентів і пропонують гарні зарплати, тому в них  великий вибір. Але водночас є суб’єктивні причини, за яких випускники обирають інший вид діяльності або продовжують навчання у вищих навчальних закладах. Можемо говорити про те, що близько 60% наших випускників обирають роботу на виробництві.

ОБЛАШТУВАТИ ОДНУ МАЙСТЕРНЮ КОШТУЄ ВЕЛИКИХ ГРОШЕЙ

Тим часом ідемо глянути, як проходять заняття в аудиторіях коледжу. Десь це уроки за партами чи комп’ютерами (до слова, після першого року повномасштабної війни в коледжі поміняли оргтехніку для навчання на ноутбуки – так можна продовжити роботу хоч на якийсь час у періоди вимикання електроенергії), десь – заняття у майстернях. Частина із них має застаріле, ще радянське устаткування. Утім, у коледжі є й нові майстерні, обладнані за співпраці з компаніями, які зацікавлені в підготовці для себе високваліфікованих спеціалістів.

У Мукачівському технічному коледжі наразі є три такі навчально-практичні центри: електротехнічного спрямування Energy Skills, металообробних професії Engineering Center, кліматичних технологій та систем енергозбереження Green Light Technology.

Студент на уроці виробництва (металообробка)

- Це дуже гарний кейс – співпраця між технічними коледжами та бізнесом. У нас так обладнані та працюють дві майстерні, створені на базі нашої співпраці з компаніями «Флекс» та «Ліка комфорт» (регіональна компанія, що займається монтажем та обслуговуванням вентиляційних систем і систем кондиціонування, – ред. ). Це дуже добре для навчання – студенти звикають до обладнання, з яким у майбутньому працюватимуть на виробництві.

Співпраця з бізнесом, каже Мирослава Газдик, не обмежується лише облаштуванням майстерень.

- Наприклад, компанії «Джейбіл» і «Точприлад» забезпечують нас спецодягом, окулярами та приладами різного призначення, а також радіокомпонентами та витратними матеріалами, які дають можливість якісно проводити уроки виробничого навчання.

Цікавлюся, наскільки це дорого – обладнати виробничу майстерню чи лабораторію?

- Це великі гроші, але суму чітко назвати неможливо, бо вона суттєво різниться залежно від призначення майстерень і необхідного обладнання.

Пані директорка додає, що на початку травня в коледжі презентували новий навчально-практичний центр кліматичних технологій та систем енергозбереження. Ця майстерня є результатом роботи колективу коледжу та одразу кількох партнерів (ТОВ «Ліка Комфорт», ТОВ «Антон-Сервіс», індустріальний парк «Френдлі Віндтехнолоджі», ТОВ «Соларс Юкрейн» та ТОВ «СОЛР Україна»). Готуватимуть тут майбутніх монтажників систем вентиляції та майстрів із обслуговування й монтажу систем відновлювальної енергетики.

ЗАВЖДИ ЗНАЙДЕТЬСЯ ТОЙ, ХТО ПОКАЖЕ, ЯК ЗРОБИТИ ШВИДШЕ І КРАЩЕ

Спілкуємося зі студентами коледжу.

17-річний Дмитро Пап тепер на третьому курсі.

Дмитро Пап

- Я пішов сюди вчитися без рекомендацій. Тут навчалися кілька моїх знайомих, ну і відіграло роль, що це поруч із домом, не треба довго добиратися. Також для мене було важливим реноме закладу – Третє училище вважається одним із найкращих на Закарпатті. Я переконався, що це насправді так. Тобто мої очікування виправдалися. Я здобуваю тут професію верстатника широкого профілю (металообробка). Ця професія на сьогодні дуже затребувана, актуальна – я вивчав ринок, є пропозиції й досить непогана заробітна плата. Уже мав дві виробничі практики. Але загалом планую вчитися далі, здобувати вищу освіту. Дуже приваблює те, що скільки би ти не вчився та не умів, усе одно знайдеться той, хто покаже тобі, як це зробити краще, швидше та без утрат точності, – каже Дмитро.

У майстернях, де вивчають металообробку, працюють на старих радянських станках

МОЖУ НАВІТЬ ТРОХИ ПІДРОБЛЯТИ: РЕМОНТУЮ ТЕХНІКУ СУСІДАМ

У майстерні, де навчаються майбутні спеціалісти, що обслуговуватимуть вентиляційні системи та електроприлади, зустрічаємо Вадима . Він – другокурсник, тобто в загальноосвітній школі закінчував би 11 клас. Тут, у коледжі, за ці два роки він здобув навички, якими дуже пишається: може зібрати й розібрати будь-який електроприлад і відремонтувати його. Часом цим і підробляє. До того ж є стипендія.

Вадим

- Я дуже це люблю, у мене вдома великий гараж із різними електроприладами, а тут я зміг навчитися, як розібрати та зібрати будь-який інструмент, визначити поломку та ліквідувати її. Часом можу навіть цим трохи підробляти – сусідам ремонтую техніку, наприклад.

У майстерні, де навчаються працювати з металооброними верстатами, спілкуємось із майстринею, викладачкою цієї дисципліни пані Валерією Мартиненко .

- Хлопці, яких ви тут бачите, навчаються за професією «Токар. Фрезерувальник». На цьому етапі вони здобувають професійну кваліфікацію «Фрезерувальник другого розряду». Працюють на вертикально-фрезерних та горизонтально-фрезерних верстатах, де можуть виконувати різноманітні види робіт: фрезерування, свердління, розточування, гравірування, а також виготовлення пазів, канавок і шпонкових канавок. Надалі на уроках виробничого навчання будуть знайомитися з процесом та формувати навички з виготовлення деталей із складними формами (обробка деталей із 3D-моделями, які виготовляються методом об'ємного фрезерування), а також обробкою зубчастих коліс (фрезерні верстати використовуються для обробки зубчастих коліс різних форм та розмірів). На цих верстатах можна шліфувати металеві деталі для досягнення потрібної точності та якості.

Валерія Мартиненко

Валерія зауважила, що ця професія нині є вкрай затребуваною на ринку праці, світлі голови та вправні руки завжди знайдуть роботу, яка забезпечить фінансову стабільність.

ГЕНДЕРНЕ ПИТАННЯ: ХТО ПАЯЄ АКУРАТНІШЕ

У майстерні, де навчають роботи з мікросхемами, нарешті бачимо дівчат. Пані директорка наголошує, що переважна більшість студентів коледжу – хлопці. У цифрах це 70% проти 30%. Утім, дівчат техніка теж цікавить.

Так було з Ангеліною з Мукачева, 16 років. Ми розмовляємо під час її роботи з мікросхемою, дівчина розповідає про своє навчання, не відриваючись від паяння.

- Мені справді подобається паяти. До того як прийшла сюди навчатися, я любила дивитися тематичні відео на ютубі. Тут практикую це, і мені подобається, що можу розвиватися.

Ангеліна

Дівчина не впевнена, що пов’яже із цим своє майбутнє, наразі лише кілька разів під час спілкування наголошує, що їй подобається процес.

Майстер, який веде заняття, каже, що дівчата паяють акуратніше.

Дівчата в коледжі складають меншість серед студентів, проте в останні роки ця тенденція змінюється

Цікавлюся, чи не міняє гендерну ситуацію те, що в останні три роки батьки масово вивозять за кордон хлопців після 11 класу школи.

- Скажімо так: ми цього не відчули, у нас наповнені групи з усіх професій, на деякі напрями є конкурс під час вступу: охочих вчитись більше, ніж у нас є можливість. Це стосується ІТ-напряму, енергетики та електроніки.

ЯК ПРИПИНИТИ ВІДПЛИВ РОБОЧИХ РУК

Насамкінець спілкуємось із майстром Олександром Кенізом , який працює в цьому коледжі й готує спеціалістів для регіонального ринку праці. Цікавлюся його думкою про те, чи достатньо мотивована молодь тепер не виїжджати за кордон, здобувши робітничу професію, а лишатися вдома, працювати, мати гідну зарплату та простір для розвитку.

- Я думаю, що ми ніколи не будемо достатньо мотивовані зарплатами в Україні, за кордоном все одно знайдуться вищі. Треба зробити так, щоб у регіоні й загалом по країні зарплати були на тому ж рівні, що й у сусідніх Угорщині чи Словаччині. Саме це переламає ситуацію з відпливом мізків та робочих рук за кордон. Наші випускники лишатимуться жити й працювати тут. Це важливо зрозуміти й запровадити. Я не кажу про рівень Англії, зовсім, але з ближніми сусідами маємо бути на одному рівні, – каже пан Олександр.

Він зазначає, що на виробництві стартова зарплата – 20–25 тис. грн.

- Для молодих, несімейних хлопців та дівчат, думаю, це нормально. Звісно, може бути краще. Мені, зокрема, приємно, що на «Флексі» тепер менеджерами середньої ланки працюють наші колишні студенти, які свого часу ходили туди на практику й залишилися працювати.

Він зазначає, що фактично студенти можуть іти на виробництво вже під час літніх канікул після другого курсу.

- Але ми намагаємося їх налаштувати на те, щоб закінчили навчання і вже після третього курсу працювали далі. Базу потрібно мати. На все решта є ціле життя.

Закарпатські