У Сваляві відбувся велопробіг «З молитвою про Україну»

29 червня 2025 р. 18:59

29 червня 2025 р. 18:59

У Сваляві в традиційному велопробігу «З молитвою про Україну» взяли участь понад 350 велосипедистів.

На цій події побувала журналістка Район.Свалява .

Захід розпочався біля Парафії Різдва Пресвятої Богородиці, де молитвою Святого Розарія до Пречистої Діви Марії присутні просили заступництва для наших воїнів, захисників, для наших медиків, волонтерів, для справедливого миру і перемоги нашої держави над ворогом.

Організаторами традиційного велопробігу є Парафія Різдва Пресвятої Богородиці та Свалявський деканат Мукачівської греко-католицької Єпархії на чолі з отцем Олександром Хвастою .

Цьогорічний велозабіг зібрав понад 350 учасників. Протягом всього маршруту присутні не просто долали відстань, а й робили зупинки у визначених місцях, де промовляли молитви.

Першою була зупинка біля статуї Божої Матері, яка знаходиться в центрі Сваляви і є символічною для кожного місцевого мешканця, адже Пречиста Діва Марія опікується всіма нами.

Друга зупинка була біля храму Різдва Івана Хрестителя, який знаходиться в районі «хімзаводу», де окрім молитви юні велосипедисти також мали змогу перекусити, зробити відпочинок, набратися сил і поїхати далі.

Третьою зупинкою був храм Вознесення Господнього у селі Неліпино , де парафіяни цього храму з гостинністю приймали діточок і молодь, яких також старалися підкріпити смаколиками, приготованими від щирого серця.

Четвертою зупинкою була капличка на урочищі Вовчий, де розташована статуя Божої Матері. Біля неї всі учасники у молитві звернулися подякою і проханням про заступництво.

Завершальну зупинку організували біля кафе «У Валентини», що на Вовчому, яке вітає учасників велозабігу вже багато років поспіль. Тут готують смачний традиційний обід та пригощають всіх присутніх, а маленькі велосипедисти мають змогу поласувати морозивом, щоб перепочити та безпечно повернутись до своїх домівок.

• Враженнями з велозабігу поділилася очільниця Свалявської громади Мирослава Скрипинець , яка подякувала організаторам за ч тоудову атмосферу згуртованості та позитиву.

Я вважаю, що коли об'єднані всі наші мешканці громади, батьки, діти, священники – це добра місія. Ми на кожній зупинці молились, дякували Богу, дякували захисникам, захисницям нашої країни, дякували що ми живі, що ми маємо Божу благодать працювати, жити. Таким чином цей велозаїзд дав нам можливість побачити красу нашого колишнього Свалявського району, дав нам можливість помолитися і зрозуміти, що треба цінувати в житті те, що ми маємо. Адже лише завдяки спільним старанням, спільним зусиллям, об'єднаності всіх нас разом і віри в Бога ми зможемо мати ту благодать, яку ми заслуговуємо, – промовила Мирослава Скрипинець.

До слова велозабіг «З молитвою за Україну» щорічно відбувається уже протягом восьми років. Його маршрут складає 15 кілометрів.

Про історію велозаїзду розповів отець Олександр Хваста – парох храму Різдва Пресвятої Богородиці, декан Свалявського деканату МКГЄ.

Перший раз ми цей захід провели у 2017 році. На той час це була така перша акція взагалі в нашій церкві, в нашому місті і в районі, де ми зініціювали, щоб наша молодь брала участь не лише у богослужіннях чи якихось молитвах, але вміла проводити час разом з Господом Богом і час проводити весело.

Пам'ятаю, першого разу цей велозабіг зібрав всього 30 людей. Найбільше було в 2019 році, до періоду ковіду. Ми мали майже 270 молодих людей, які з радістю долали цей шлях від храму Різдва Богородиці, так званої нашої великої церкви, до урочища Вовчий, до кафе «У Валентини», де ми можемо смачно пообідати. До речі, цього року, порівнюючи з 2019 роком, була рекордна кількість учасників сьогоднішнього велопробігу – розповів Олександр Хваста.

Отець Олександр також зауважив, що кожного року велозабіг завжди присвячували комусь або якійсь події.

Зараз останні три роки ми молимося за мир, молимося за наших воїнів, за наших захисників, за збереження кожного з них. Молимося за справедливу перемогу, мир на нашій землі, щоб кожен воїн, кожен захисник чи захисниця, кожен медик і волонтер повернулися до свого будинку, до свого дому, до своєї сфери, – ділиться Олександр Хваста.

Закарпатські