Майстриня з Хустщини кукурудзяне листя перетворює на людей та тварин

04 липня 2025 р. 14:02

04 липня 2025 р. 14:02

Закарпаття неймовірно багате на талановитих людей. У нас багато художників, скульпторів та майстринь народної творчості. Є в нас і традиційні ремесла, які, на жаль, забуваються. Проте маємо й унікальних особистостей, які ці звичаї не тільки зберігають, розвивають, але й примножують.

Ганна Дикун із Вишкова, що на Хустщині створює своїми руками справжні шедеври з кукурудзяного листя. Для цього селища плетіння з кукурудзи є традиційним ремеслом, яке з давнини передавалося з покоління в покоління. Утім останнім часом чимало молоді виїхало, а з тих, хто залишився, далеко не всі хочуть займатися творчістю. Та умілиця впевнена, що продовжувачі ремесла будуть, важливо тільки популяризувати його і своїм прикладом показати, що можна створити зі звичайних кукурудзяних листів справжні дива. Більше про те, які власне вироби є в доробку пані Ганни, скільки їх усього і як навчитися плети майстриня розповіла «Карпатському об’єктиву».

Колись плела вся родина

Плетіння з кукурудзяного листя – це давня традиція угорської культури. Вишково – селище двомовне. Крім українців там досі проживає багато етнічних угорців. Саме вони й донесли до наших часів це цікаве заняття. Більшість із них займися ужитковим мистецтвом із дитинства. Проте виготовляли найчастіше побутові речі. Ще кілька десятиліть тому плетіння для багатьох було «другим хлібом», тобто непоганим підробітком. Нині ж це – рідкісне заняття, яким займаються найбільш стійкі духом і закохані у справу.

«Колись і моя мама, і бабуся плели. Але я потім усього вчилася сама. Мене цікавило завжди щось творче, незвичне. Мені не хотілося плести те, що всі. Я весь час хотіла щось придумати оригінальне. Саме через це почала експериментувати, фантазувати. Зараз у доробку маю і фігурки тварин, і людей, і млини, і хатинки, і церкви, і релігійні роботи, скажімо, статуетки Ісуса Христа, і вертепних персонажів, і цілі композиції зі сценами з життя. Наприклад, група людей їде на підводі, а попереду – пара коней. У 2015 році у нас у Вишкові була моя персональна виставка робіт у будинку культури. Я тоді представила чимало робіт – у межах трьох сотень», – поділилася майстриня думками з « Карпатським об’єктивом ».

Серйозно плетінням із кукурудзяного листя пані Ганна займається з 2013 року. До того часу плела корзини, тарілки…

«Перший виріб взагалі я зробила ще у шкільному віці, – зазначає вона. – Тоді і мама, і бабуся мене ще змушували плести. А потім мені сподобалось, зайшла, як кажуть, у ритм, і почала втілювати в життя найбільш сміливі задуми. Сама собі придумувала композиції. Тоді однотипні сувеніри продати було непросто, бо вони були у всіх, практично все село займалося рукоділлям. Тож я вигадала, як вирізнитись від усіх. Тоді ще туристів було дуже багато і вони шукали народні вироби, активно купували їх. Тож я спочатку плела солом’яні хатки. Вони були дуже гарні. Зараз, коли треба, допомагає чоловік. Вміє плести і онучка».

Ганна Дикун має в колекції неймовірно цікаві композиції про Вишково, яким воно було 100 років тому. Усі роботи виконані в народному стилі, її «дівчата» та «хлопці» у народному одязі, з міхами, з квітами, з овечками, конями.

«Маю роботи про те, як коней підковують, як танцюють, як їдуть за покупками на підводі. Над композиціями працювати дуже цікаво. Маю в доробку навіть герб Вишкова з оленем із кукурудзяного листя. Це – частинка історії, яку ми повинні пам’ятати. Просто хтось відтворює нашу минувшину фарбами, а я – за допомогою виробів», – зазначає майстриня.

Одну роботу невелику вишківчанка може створити за день, але якщо щось більш масштабне – то це займає в неї і декілька діб.

«Наприклад, з конями робота непроста і часозатратна. Тут треба вже мати і досвід, і фантазію. Але коли я сідаю працювати, не можу зупинитися, бо процес дуже захоплює. Найдовше виріб створювала три дні», – каже вона.

Мріє створити фігурку Зеленського

Але аби з листя почати створювати вишукані речі, його потрібно і обробити, і підготувати до плетіння. Це – також ціла наука.

«Кукурудза – доступний матеріал. Її багато хто висаджує. Використовується листя із качанів. Але брати треба тільки серединку, там воно найкраще. У нас це називається «шумилинням». Крайні листки відкидаю, вони тверді. Вдома це листя висушую на подвір’ї. Кілька разів на добу перевертаю, аби висохло рівномірно. Час залежить від погодних умов, найчастіше займає 2-4 дні. А перед тим, як приступати до роботи, в тепленькій водичці, в яку можна додати трохи оцту, відмочую. Тоді воно стає м’яким і придатним для роботи. Вироби можна фарбувати. Тобто, кукурудза насправді дуже практична», – стверджує умілиця.

Найважче раніше закарпатці давалися коні. Тим більше, що у виробах, крім листків кукурудзи, немає жодного іншого матеріалу, а при цьому вони об’ємні. Утім зараз вона «набила руку» і на них.

«Коні особливі. Для їхнього створення, з самого листя треба виводити форму тваринки. Між іншим, непростої навіть для малювання – дуже граційної і гарної», – стверджує Ганна Дикун.

Робіт загалом у вишківчанки декілька тисяч. Скільки саме – сама не знає.

«Я створила дуже багато виробів. Думаю, тисяч дві. Вони є не тільки в різних куточках України. Їх везли до Бельгії, Угорщини, Канади, інших країн. Наприклад, у Києві не тільки в приватних колекціях, але й у музеях є мої авторські роботи. Мені надсилали світлини і просили по них зробити виріб. Наприклад, із столичного кінного заводу. Вдалося відтворити усе, що просили. Навіть було замовлення Юлію Тимошенко зробити. І вона в мене вийшла реалістичною. Потім політикині цей виріб подарували, коли вона приїжджала до Ужгорода», – наголосила вона.

Творчі плани у майстрині теж неймовірно цікаві.

«Маю дуже велике бажання зробити Зеленського. І я його зроблю. Хоч це нелегко буде, але коли є ціль, є бажання, неможливого немає. Для мене створювати копії людей – цікаве захоплення. Раніше створювала авторів передачі «Готуємо разом» Андрія Доманського та Андрія Дромова. І ці роботи навіть по телевізору показували. Загалом із усього, над чим я працюю, найбільше мені до снаги створювати саме людей. У мене це легко виходить і приносить найбільше задоволення. Хоча й тварин, крім коней, у колекції маю різних», – запевняє майстриня.

Марина АЛДОН

Закарпатські