Світло у темряві: історія психологині Каріни Фаньо, яка лікує душі під час надзвичайних ситуацій

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Світло у темряві: історія психологині Каріни Фаньо, яка лікує душі під час надзвичайних ситуацій

12 липня 2025 р. 14:28

12 липня 2025 р. 14:28

У світі, де щодня лунають сирени тривоги, а людські долі змінюються в одну мить, існують ті, хто не тільки рятує життя, а й повертає віру в майбутнє. Одна з таких — Каріна Фаньо, психологиня відділу соціально-гуманітарної роботи ДСНС Закарпаття. Вона — не просто фахівчиня. Вона — світло у темряві для тих, хто пережив страх, втрату чи біль.

Із першої ж розмови Каріна викликає довіру — теплу, безумовну й людяну. Її місія — підтримка, що починається з простого: дотику, обіймів, присутності. Те, що колись здавалося їй чужим, сьогодні стало ключем до сердець. «Через дотик легше налагодити контакт, особливо у кризових ситуаціях. Але все — з повагою до меж», — каже вона.

Каріна розпочала свій шлях у Рахові, працюючи інспектором. Уже тоді, навіть не маючи посади психолога, вона стала емоційною опорою для людей під час пожеж, евакуацій та стихійних лих. Справжня професійна мрія здійснилася, коли вона приєдналася до Головного управління ДСНС як психолог. Відтоді — понад півтора року допомоги населенню, колегам, ВПО та навіть підтримки у гарячих регіонах.

Одне з найскладніших відряджень — Сумщина. Під постійними обстрілами, серед розпачу та страху, Каріна разом із колегами підтримувала тих, хто втратив дім, спокій, впевненість. Психологи ДСНС зустрічали евакуйованих, аби перше, що вони відчували — було не безпораддя, а турбота.

«Спершу рятувальники дивляться з підозрою: навіщо тут психолог? Але з часом все змінюється. Зникає захисна броня, з’являються справжні розмови — про страх, втому, біль», — розповідає Каріна. Саме тоді, каже вона, і народжується розуміння — ось для чого ти тут.

У нинішніх реаліях робота психолога — це не розкіш і не бонус. Це необхідність. Коли світ навколо валиться, потрібен хтось, хто мовчки візьме за руку. І саме такою людиною для сотень стала Каріна Фаньо.

Її історія — нагадування, що психолог — це той, хто поруч не лише в моменти сили, а й у найтемніші миті. Це той, хто знає: кожне "я тебе розумію" може стати початком зцілення. І той, хто щодня доводить: навіть у найтемніші часи вогник людяності не згасає.