Закарпаття, Словаччина та Румунія спільно впровадять багатокомпонентну систему моніторингу водно-болотних угідь

25 липня 2025 р. 19:57

25 липня 2025 р. 19:57

На Закарпатті розпочався міжнародний проєкт «Запровадження моніторингу
водно-болотних угідь міжнародного значення в Карпатському регіоні», який
об’єднує партнерів із України, Словаччини та Румунії, що спільно працюватимуть
над захистом унікальних екосистем регіону. Про головні завдання та прогнозовані
результати роботи йшлося на пресконференції в Ужгородському прес-клубі.
Серед ключових завдань проєкту – інвентаризація водно-болотних угідь у
прикордонних регіонах України, Словаччини та Румунії, розробка та впровадження
багатокомпонентної системи моніторингу з широким використанням дистанційного
зондування та геоінформаційних технологій, створення серії цифрових карт та
обґрунтування механізмів збереження водно-болотних угідь. Розрахований проект на два
роки.
«Проєкт, реалізований за участі України, Румунії та Словаччини, покликаний дати
відповідь на зростаючі кліматичні виклики у Карпатському регіоні. За останні десятиліття
ми спостерігаємо тривожні тенденції: всихання лісів, буреломи, деградацію боліт і втрату
біорізноманіття. Аномальні погодні явища, такі як зимові відлиги чи літні посухи,
впливають на екосистеми і призводять до незворотних змін», – зазначив Юрій Тюх, к.б.н.
начальник наукового відділу НПП «Синевир». За його словами, проєкт спрямований не
лише на дослідження, але й на формування системи моніторингу екосистем — зокрема
рівня ґрунтових вод, стану водно-болотних угідь, змін у рослинному покриві. Наукову
основу для цього створено в Ужгородському національному університеті та на базі НПП
«Синевир». «Завдання проєкту полягає в тому, щоби працювати на випередження,
знаходити причини деградації середовищ і запобігати їм. Особливо важливо, що проєкт
має також освітній компонент– підготовку студентів і молодих фахівців, які в
майбутньому продовжать цю роботу», – додав науковець.
Каріна Радулеску, представляє проєкт від Технічного університету Клуж-Напока
(Румунія). Вона зауважила, що університет вже виконував два подібні проєкти, пов’язані
із захистом прикордонних територій від катаклізмів та негативних явищ. «Для нас є дуже
цінним також те, що ми маємо можливість співпрацювати ще з іншими партнерами. Це і
наукові заклади, також представники з національних парків, – каже Каріна Радулеску. –

Хочемо зазначити, що на цьому етапі ми ідентифікували три важливі зони, водноболітних
угідь, які насправді є не просто географічним дивом, але дуже значимими для звичайних
жителів міст та сіл».
«Для Національного парку “Полонини” (Словаччина) участь у цьому проєкті є першою
співпрацею з УжНУ. Про це зазначив Мирослав Бураль, інж., адміністрація
Національного парку «Полонини» в Стакчині (Словаччина). «Наш внесок зосереджений
на вивченні болотистих луків, не класичних боліт, а особливого типу екосистеми, яка
живиться підземними водами. Такі осередки є надзвичайно рідкісними, у нас їх лише дві,
а на території Ужанського нацпарку, який межує з нами безпосередньо на кордоні, лише
одна. Через свою унікальність і малу площу ці екосистеми потребують особливої уваги й
охорони. Вони поступово зникають, зокрема через зниження рівня підземних вод і
джерел, а також зміну клімату», – прокоментував Мирослав Бураль і додав, що друга
частина їхньої участі в проєкті пов’язана з просвітницькою роботою серед місцевого
населення.
Ренка Забойнікова, представниця науково-досліднцького інституту високогірної біології
Жилінського університету (Словаччина), підкреслила важливість наукової складової
проєкту: «У рамках проєкту ми здійснюватимемо моніторинг на території Полонинського
національного парку та у заповіднику “Бєлянські луки” — це унікальна природна
територія, яка з 2004 року має статус оселища європейського значення. Ми також
вивчатимемо реакцію окремих видів рослин на зміну гідрологічного режиму та
присутність потенційно токсичних елементів». «Додаткове обладнання, передбачене
проектом, допоможе отримати потрібні дані, щоб якісно свтомувати базу даних», – додав
Інж. Даніель Поп, керівник проекту від адміністрації природного парку «Гори
Марамуреш» (Румунія)
Головним партнером міжнародного проєкту є Ужгородський національний університет,
який очолює реалізацію ініціативи з моніторингу водно-болотних екосистем
міжнародного значення в Карпатському регіоні. На цьому наголосила Наталія Каблак,
проф., координатор проєкту, ДВНЗ «Ужгородський національний університет». Проєкт
впроваджується в межах програми Interreg (Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна) з
бюджетом Європейського Союзу у розмірі понад 905 тисяч євро: «У проєкті беруть участь
п’ять основних партнерів, а УжНУ виступає як координатор, об’єднуючи зусилля
транснаціональних партнерів із Карпатського регіону. У межах співпраці буде створено
інтегровану систему моніторингу стану екосистем. Ми переконані, що ця система
дозволить ефективно виявляти ознаки деградації довкілля на територіях національних
природних парків і стане важливим інструментом для сталого розвитку Карпатського
регіону», – зазначила Наталія Каблак.
«Ідея реалізації проекту виникла ще близько чотирьох років тому, коли ми з колегами
вперше обговорили загрозливі зміни, які відбуваються у Карпатському регіоні, – розповів
Іван Калинич, декан географічного факультету УжНУ, менеджер проекту. – Особливо
помітним стало падіння рівня верхніх ґрунтових вод – тривожний сигнал, що вимагає дій.
На стартовому етапі вже здійснено низку важливих кроків: проведено цифрове знімання
території, зокрема батиметричну зйомку дна водойми, змодельовано рельєф із високою
точністю. На цій основі буде створено ландшафтну карту території, що дозволить
комплексно оцінити ризики ерозії та інші фактори впливу на екосистему».
Проєкт має на меті не лише дослідження, але й формування практичних інструментів для
збереження унікальних природних ландшафтів Карпат.

Інформує Ужгородський Прес-клуб

Закарпатські