Яфини у вухах, малина під серцем. Мукачівка створює вишукані «ягідні» прикраси

23 жовтня 2025 р. 15:49

23 жовтня 2025 р. 15:49

Сезон ягід може бути практично цілий рік… якщо ці ягоди з полімерної глини… Саме так вважає Олеся Ковтун із Мукачева. Майстриня п’ять років поспіль займається ліпкою. Її вироби мають настільки натуральний вигляд, що їх легко можна сплутати зі справжніми дарами природи.

Займається прикрасами закарпатка виключно для себе та друзів, вироби не продає, бо ставити хобі “на конвеєр” не хоче. Крім того, не завжди вистачає часу на улюблене заняття через зайнятість на основній роботі. Утім майстриня переконана, навчитися створювати прикраси своїми руками може кожен. І вони можуть бути із багатьох доступних матеріалів, не тільки із глини.

Більше про своє хобі умілиця розповіла “ Карпатському об’єктиву “.

Першу прикрасу створила для мами

Пані Олеся не обрала в житті творчу професію, вона – менеджер. Але мистецтво приваблювало її завжди.

“Я вивчилася на економіста. Маю хорошу роботу. Ні на що в житті не нарікаю. Маю чудового чоловіка, діток. Але для повного щастя мені завжди чогось не вистачало. Я пробувала себе у багатьох речах – танцях, спорті, займалася йогою, захоплювалася східною філософією… Але душа все одно тяжіла до чогось особливого, – розповідає вона “ Карпатському об’єктиву “. – Мені хотілося якось реалізувати себе за допомогою мистецтва. У творчих пошуках декілька років тому, а то був період карантинів, випадково натрапила на курс Інни Коваленко із Луцька. Вона пропонувала навчити дівчат ліпити з полімерної глини неймовірно цікаві речі. Загалом майстриня є флористкою і своїми глиняними квітами оздоблює готовий посуд та ліпить усілякі інтер’єрні композиції. Відео-уроки для мене були справді тим, що роками шукала. Одразу відчула в собі потенціал, захотілося творити… Замовила індивідуально майстер-клас із виготовлення ягід та фруктів. Спочатку думала, що так само, як Інна, прикрашатиму речі домашнього вжитку різними цікавинками. Перші вироби були в мене тільки експериментальними. Тобто, окремо квіточка, окремо суничка, окремо скибочка яблучка. Я тоді тільки вчилася. Та коли їх побачила мама, вона одразу сказала: “Роби прикраси! Це – твоє!” І я до неї прислухалася. Перші сережки зліпила саме для неї”.

У доробку умілиці більше трьох сотень різноманітних авторських виробів. Найбільше – брошок.

“Я сама дуже люблю брошки. Охоче чіпляю їх на кофтини, блузки, пальто, сукні, головні убори, сумочки. Брошка – універсальна річ, яка може прикрасити будь-який аксесуар або одяг. Проте ліплю також намиста, кулони, браслети, прикраси у волосся, сережки. Фурнітуру купую через мережу. Підручні матеріли – так само. Обираю тільки якісний матеріал, бо є багато дешевого і відповідно низької якості. Найбільш цікава річ, яку довелося створювати – це віночок із кавунів та соняхів для дочки. Звісно, розмір ягід був мініатюрним, хоча зазвичай передаю натуральні пропорції”, – наголошує мукачівка.

Над одним виробом майстриня може працювати і декілька годин, і кілька тижнів.

“Для ліпки потрібні і форми, і ряд інструментів. Можна однотипні вироби робити партіями. Наприклад, браслет складається із яфин та суниці. Тож яфини ліплю однією партією, суничку – іншою. Або іноді вироби ще доповнюю квітами, маленькими комашками. Загалом за роботою ніколи не рахую час. Він завжди спливає непомітно. Для мене творчість – це можливість відпочити, побути наодинці з собою та своїми думками. Але в середньому комплект із сережок та кулона, наприклад, можна створити за вечір. Додам, що запікаю вироби у звичайній духовці, тобто жодна піч, як для кераміки, не потрібна”, – зізнається Олеся.

Надихає природа

Найбільший виріб майстрині має висоту – 69 сантиметрів, найменший – 3 міліметри.

“Я не люблю працювати над габаритними речами. Але сестра якось попросила виліпити для неї орхідеєю. Ці квіти вона обожнює, а доглядати за ними не вміє. Більше року в неї не живе жодна квітка. Тепер має на підвіконні таку, що від справжньої відрізнити важко. Я ще й горщик для неї сама створила. А от найбільш крихітна моя робота – це сережки у формі жучка. Між іншим, над такими мініатюрними речами працювати найважче. Сережки робила для себе, але подарувала подрузі, бо їй дуже сподобалися”, – розповідає закарпатка.

Натхнення для виробів навмисне умілиця не шукає. Воно, на її думку, приходить саме… із нізвідки.

“Це важко пояснити. Але іду по ринку, бачу розмаїття смаколиків. Мені хочеться одразу їх… ні не з’їсти, а відтворити у виробах. Я б сказала, що надихає мене сама природа. Іду в город, зриваю малину, милуюся, роздивляюся і починаю фантазувати, як її виліпити… Не знаю, чому, але ягоди мене приваблюють навіть більше за квіти”, – наголошує вона.

Загалом у доробку мукачівки найбільше ягід суниці та яфин. Зізнається, що вони її улюблені.

“Не тільки їсти їх мені подобається, але й ліпити. Чомусь ці ягідки мені здаються найбільш привабливими не лише за смаком, але й за формою. Але маю в колекції і малину, і ожину, і полуницю, і порічки, і лохину, і обліпиху, і виноград, і авокадо, і вишні, і багато фруктів. Якщо мова про квіти, то люблю ліпити ромашки, лілії, кали, троянди, волошки, фіалки, маргаритки. Виготовляю не тільки прикраси, але й сувеніри – статуетки, посуд”, – стверджує умілиця.

На думку закарпатки, навчитися працювати з глиною може кожен, бо це нескладно, та дуже цікаво.

“Якщо людина ставить перед собою мету, неможливого немає, – переконана вона. – Нині глина – дуже популярний напрямок у рукоділлі. У вільному доступі є багато навіть безкоштовної інформації. Але важливо володіти витримкою, наполегливістю та мати хорошу творчу уяву. Усе інше з часом буде – і техніка відшліфується, і ідеї будуть самі приходити! Нескладні речі може ліпити навіть дитина у молодшому шкільному віці. Просто потрібно дотримуватися певних інструкцій”.

На майбутнє Олеся мріє навчитися працювати з керамікою.

“Дуже б хотілося попрацювати зі справжньою глиною. Але це страшенно затратно. Потрібна піч для запікання, яка коштує дуже дорого. Звісно, хотілося б спробувати виліпити глечик за допомогою гончарного кола… Але все це тільки поки що в далеких планах. Найближчим же часом буду працювати над вдосконаленням своєї майстерності, над створенням нових виробів із полімерної глини”, – запевняє майстриня.

Марина АЛДОН

Закарпатські