Релігійні та народні традиції: день святої мучениці Параскеви з Іконії

28 жовтня 2025 р. 18:28

28 жовтня 2025 р. 18:28

Розповідь про ікону, яка потрапила до музею з митниці.

У фондах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького зберігається ікона «Свята Великомучениця Параскева П’ятниця» (дерево, темпера, левкас, позолота, емаль, розмір 27х22 см), яка датується кінцем ХІХ – початком ХХ ст. До музею вона потрапила із Чопської митниці в 1974 р. Про це йдеться на фейсбук-сторінці Ужгородського замку.

У церковному календарі за новоюліанським стилем на 28 жовтня припадає день Святої Параскеви Іконійської, Параскеви П’ятниці.

Історія Параскеви сягає далекого ІІІ століття, коли вона народилася в сім'ї ревних християн, які жили в місті Іконія (сучасна Туреччина). Рано осиротівши, вона роздала все майно убогим і почала проповідувати християнство в рідному місті. За правління імператора Діоклетіана (284-305 рр.), який велів переслідувати християн, Параскеву кинули до в’язниці й довгий час катували. Вона не витримала тортур і померла, але віри не зреклася. Християни з почестями поховали мученицю в її родинному склепі.

На музейній іконі представлене фронтальне зображення святої великомучениці Параскеви П’ятниці. Параскева одягнута у малиновий мафорій із золотим оздобленням, під яким видніється багато прикрашений візерунком одяг. Голова її покрита зеленим покривалом із золотою облямівкою – символ духовної чистоти й страждання за віру. У правій руці вона тримає хрест – знак мучеництва, а в лівій – сувій, на якому напис церковнослов’янською мовою перших рядків Символу віри. Це є свідченням її проповідницького служіння.

У верхній частині ікони зображений Спас Нерукотворний, по боках – два ангели, які тримають вінець (корону) мучеництва – символ перемоги над смертю і вічної слави. Рамка ікони оздоблена квітковим орнаментом з емаллю, що підкреслює святість і урочистість образу. По ліву та праву сторони від німба напис кирилицею «Св. Мучениц. Параскева Пят.». Ікона прославляє святу Параскеву як взірець жіночої віри, стійкості та чистоти. Вона вважається покровителькою жінок, християнської побожності, а також захисницею від бід і нещасть.

В Україні Параскеву П’ятницю шанують з давніх часів. Вірники звертаються до неї як до цілительки, у найтяжчих душевних і тілесних хворобах. У народі її ласкаво називали матінкою, Параскою-П’ятінкою, Святою П’ятничкою. Вона також є покровителькою сімейного добробуту. За повір’ями, вона ходить світом, заглядає у віконця й дивиться: чи є лад у сім’ї. Параскева – берегиня-покровителька працелюбства, рукоділля, жіночих хатніх та польових робіт, охоронниця сімейного вогнища, духовності та доброти.

У народі Параскеву вважали покровителькою полів і худоби. На її честь служили молебні, а в церкву для освячення приносили овочі і фрукти.

На свято прикрашали ікони Параскєви травами та квітами, які вважалися цілющими. Якщо хтось хворів, їх прикладали до хворого місця. У настоях з трав купали дітей.

Параскева також вважалася покровителькою торгівлі. Цього дня на її честь влаштовували торги і ярмарки, на яких на найпочеснішому місці ставили ікону святої.

До цього дня також присвячували початок м'яття і тіпання льону. Первину (перший пучок льону) жінки освячували у храмі і прикріплювали до ікони святої Параскеви. Тому її іноді називали ще «Параскева Льняниця». Також зі святою пов'язують оберіг-мотузочку від злих сил, яку робили з вовни і пов'язували на правий зап'ясток. У цей день не можна виконувати таку жіночу роботу, як прядіння, шиття або прання, оскільки вважалося, що свята може «поколоти» тих, хто не дотримується заборони.