вологість:
тиск:
вітер:
У Берегові відбулася Міжнародна міждисциплінарна конференція з мовної доступності
25 – 26 листопада на базі Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці II відбувся заключний захід міжнародного проєкту «Транскордонна мовна доступність у суспільному житті». Протягом двох днів викладачі та студенти кафедри філології, а також науковці з кількох країн обговорювали питання багатомовності, мовних прав та розвитку мовної безбар’єрності вздовж угорсько-словацько-румунсько-українського кордону.
Захід підсумував роботу міжнародного проєкту транскордонного співробітництва HUSKROUA Language APL – «Транскордонна мовна безбар’єрність у публічному житті», що стартував 1 січня 2025 року. Партнером ініціативи виступає благодійний фонд «За угорський університет Закарпаття» (КМЕ ЖА). Мета проєкту – сприяти формуванню та розвитку мовного різноманіття у прикордонних регіонах чотирьох країн та створювати умови для вільного використання рідних мов у публічній сфері.
Офіційне відкриття конференції відбулося 25 листопада.
Ректор Університету Ракоці Степан Черничко, вітаючи присутніх, зазначив, що участь у проєкті стала важливим професійним і практичним досвідом як для організаторів, так і для дослідників.
Директорка БФ «За Закарпатський угорський інститут» Тинде Товт нагадала про цілі проєкту та підкреслила вагомість правових основ мовної доступності на Закарпатті.
Консул Угорщини в Берегові Ласло Віда наголосив, що багатомовність має реальний і практичний вимір: від двомовних вивісок до можливості отримувати медичні чи адміністративні послуги рідною мовою.
До учасників звернулася й депутатка Європейського парламенту Вікторія Ференц, яка підкреслила роль мови як фундаменту культури та ідентичності закарпатських угорців.
Голова Європейського об’єднання територіального співробітництва ТИСА (ЄОТС ТИСА) Оскар Шестак, голова Сату-Марської повітової ради Чаба Патакі та міський голова Берегова Золтан Баб’як торкнулися тем збереження мов меншин, значення багатомовності для громад та важливості підтримки рідної мови у повсякденному житті.
Під час урочистого відкриття були вручені нагороди організаціям та діячам, які активно сприяють розвитку багатомовності в освіті, підприємництві, публічному житті та медіа. Відзнаки отримали: TV21 Ужгород, Великодобронський ліцей, Акнасолатинська територіальна рада, Franklin’s Store та Cafe Fratelli.
Після урочистої частини розпочалося пленарне засідання.
Першим виступив лінгвіст Петтері Лайхонен (Університет Ювяскюля, Фінляндія), представивши особливості конституційного білінгвізму в Фінляндії.
Степан Черничко окреслив основні зміни мовного законодавства та перспективи мовної доступності на Закарпатті.
У другій половині дня прозвучали доповіді:
Анджели Шорбан (Румунія) — про подолання мовних бар’єрів;
Ілдіко Ванчо (Словаччина) — про становище міноритарних мов у Словаччині;
Іштвана Козмача (Словаччина) — про видимість «малих мов» у контексті мовних прав.
26 листопада робота продовжилася в чотирьох секціях, де дослідники обговорювали ключові аспекти мовної безбар’єрності та її впровадження в освіті, адміністрації, медіа й сфері послуг.
Проєкт HUSKROUA Language APL реалізується за підтримки Європейського Союзу в межах програми Interreg VI-A NEXT Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна 2021–2027.
Заключна конференція в Університеті Ракоці не лише підсумувала масштабну міжнародну роботу над темою мовної доступності, але й засвідчила зростання інтересу науковців та представників громадськості до розвитку багатомовності в прикордонних регіонах. Захід став важливим майданчиком для обміну досвідом, обговорення актуальних викликів та окреслення нових напрямів досліджень і практичних ініціатив у сфері мовних прав.
Наталія ВАРОДІ, фото УР
Джерело: ko.net.ua
Новини рубріки
Компенсації для бізнесу: закарпатці отримують стабільні робочі місця та розвиток територій
27 листопада 2025 р. 18:27
Скільки готові витратити краяни на подарунки дітям до Миколая
27 листопада 2025 р. 18:06