У Берегові відбулася науково-практична конференція, присвячена спадщині відомого закарпатського краєзнавця

28 листопада 2025 р. 15:24

28 листопада 2025 р. 15:24

Основну частину конференції наповнили тематичні презентації про життя та діяльність Тиводара Легоцького .

27 листопада на базі Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ в Берегові відбулася науково-практична конференція «Задокументоване минуле: джерельна цінність та можливості інтерпретації щоденника Тиводара Легоцького». Про це повідомляють на фейсбук-сторінці Ужгородського замку .

Ініціаторами наукового заходу, присвяченого спадщині відомого краєзнавця, археолога, музеєзнавця виступили кафедра історії та суспільних наук і Науково-дослідний центр імені Тиводара Легоцького згаданого вищого навчального закладу спільно з Закарпатським обласним краєзнавчим музеєм імені Тиводара Легоцького.

У переповненій Центральній читальній залі Бібліотеки імені Яноша Апацаї Чере зібралися керівництво університету й музею, викладачі, наукові співробітники, студенти, інші запрошені. Зокрема, серед поважних гостей, які урочисто й відкрили конференцію та привітали її учасників, був Консул Угорщини в м. Берегове Ласло Віда .

Основну частину конференції наповнили тематичними презентаціями. Так, завідувачка відділу історії та краєзнавства музею Валерія Русин представила доповідь на тему «Інтерпретація спадщини Тиводара Легоцького музейними засобами (на прикладі Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Тиводара Легоцького)». Вона детально ознайомила присутніх із цінними експонатами з колекції відомого дослідника краю, що зберігаються в його іменній експозиції музею. Серед них, чисельні археологічні знахідки й інші артефакти, фотографії, особисті речі дослідника та інше.

Надзвичайно цікаві доповіді презентували й провідні викладачі кафедри історії та суспільних наук Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ Єлизавета Молнар і Адальберт Рац . Зокрема, п. Є. Молнар виступила на тему «Тиводар Легоцький – полігістор», в якій зупинилася на постаті вченого, який володів глибокими знаннями в багатьох науках і галузях знань, був ерудитом, археологом та етнографом, започаткував музейну справу на Закарпатті. Вона також відзначила й роль Науково-дослідного центру імені Тиводара Легоцького в Берегові в напрямку збереження й вивчення унікальної спадщини краєзнавця.

Своєю чергою Адальберт Рац детально розповів про роботу над вивченням і дешифруванням рукописів археологічного щоденника Тиводара Легоцького, оригінали яких були надані для цього краєзнавчим музеєм в Ужгороді. Дослідник акцентував на особливостях мови тексту, структурі й специфіці складеного Т. Легоцьким каталогу археологічних та інших знахідок, озвучив методологічні виклики й можливості наукового опрацювання цінного для історії та культури Закарпаття джерела.

Порадували своїми науковими презентаціями про спадщину Т. Легоцького й студенти університету. Ангеліна Попович, Меланія Орос та Агоштон Радванскі розповіли присутнім свої наукові розвідки зі змісту щоденника Легоцького про історію бронзових знахідок із с. Колодне від 1892 року, про берегівські знахідки з першого тому досліджуваного рукопису вченого, а також про вибрані предмети далекого походження з його унікальної колекції артефактів.

Закарпатські