Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади

28 листопада 2025 р. 16:24

28 листопада 2025 р. 16:24

Команда ужгородських науковців оголосила про успішне завершення 80% робіт у межах інноваційного науково-медичного проєкту, спрямованого на раннє визначення, профілактику та корекцію посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у військових та цивільного населення.

Науковці вже зібрали та проаналізували перші 200 біологічних проб у військовослужбовців і опрацювали їх у поєднанні з психологічними анкетами та біохімічними показниками. Детальніше про проміжні результати масштабного проєкту де поєднуються дослідження мікробіому, біотехнологія, психологія та ІТ, виконавці розповіли на пресконференції. Дослідження реалізується в межах програми «Горизонт Європи», триває з вересня 2024 року й завершиться у серпні 2026-го.

Під час пресконференції науковці представили проміжні результати: зібрано та проаналізовано перші 200 біологічних зразків військовослужбовців. Дані інтегровані з психологічними анкетами та біохімічними показниками, що дозволило вперше зафіксувати чіткі відмінності між військовими з ПТСР, без ПТСР і здоровою контрольною групою. «Це дає можливість зрозуміти індивідуальні відмінності та побудувати систему прогнозування ризику ПТСР», — зазначає наукова керівниця проєкту Надія Бойко .

Директор Навчально-наукового інституту стоматології та лабораторної медицини УжНУ, проф. Євген Костенко , наголосив, що успіх проєкту став можливим завдяки створенню безпечних і сучасних умов для роботи команди: «Ми доклали максимум зусиль, щоб забезпечити науковців усім необхідним — від умов лабораторій до організаційної підтримки. Саме тому цей проєкт став прикладом того, як навіть у складних обставинах можна рухатися вперед», — зазначив Євген Костенко. Він підкреслив, що інститут підтримує мультидисциплінарні дослідження та прагне впроваджувати результати на практиці, зокрема у сфері військової медицини та ментального здоров’я.

Проєкт об’єднує фахівців із різних галузей: медиків, біологів, хіміків, ІТ-спеціалістів та аналітиків. Серед виконавців: Наталія Король , Леся Юсько , Світлана Бурмей , Павло Федорка , Володимир Дробнич , Іван Липей , Олександр Миня та інші. «Саме така синергія дозволяє створювати рішення, які не лише науково цінні, а й життєздатні після завершення фінансування», — зазначає Катерина Скубенич , начальниця НДЧ.».

Олександра Паллаг , доцент, відповідає у межах проєкту за координацію роботи всієї команди, підготовку звітів і організацію тендерних закупівель. «Нині ця діяльність відбувається в непростих умовах: повномасштабна війна, блекаути, повітряні тривоги та затримки постачань матеріалів з-за кордону суттєво ускладнюють роботу, адже багато реактивів і обладнання місяцями чекають на кордоні. Попри це ми дотримуємось графіків, своєчасно звітуємо й забезпечуємо повну прозорість усіх закупівель через тендерну комісію. Ми також активно публікуємо результати, щоб українські та міжнародні науковці могли долучатися до досліджень і використовувати наш досвід»,- розповідає науковиця.

Важливою умовою успішної реалізації дослідження стала співпраця з медичними закладами, які надали доступ до пацієнтів, сприяли збору матеріалу та забезпечили належний клінічний супровід. У межах проєкту підписано угоди з низкою провідних установ України: КНП «Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня», КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги» м. Берегово, Національний реабілітаційний центр UNBROKEN (Львів), ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України» (Харків). Окрема подяка фахівцям, які активно долучилися до реалізації клінічної частини проєкту: Назарій Желем, лікар-психіатр, лікарня Святого Пантелеймона, м. Львів; Інна Ходирєва, лікар фізичної та реабілітаційної медицини, м. Львів, Олена Колеснікова, д.м.н., професор, заступник директора з наукової роботи ДУ «Національний інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України», м. Харків. Василь та Слава Кручаниця та Олег Голуб, які забезпечили координацію й допомогу в роботі з пацієнтами в регіоні, м. Ужгород.

Галина Макух представляє львівську команду генетиків, яка понад 30 років працює у сфері генетичної діагностики, це партнери ужгородських науковців у проєкту. «Ми звикли впроваджувати нові методи, адаптувати технології під українські умови й отримувати практичні результати, проте шлях від розробки до надійного діагностичного інструменту ніколи не є прямим. Кожен метод потребує перевірки, відтворюваності та критичної оцінки. Саме тому ми долучилися до проєкту під керівництвом професорки Надії Володимирівни Бойко, адже мали спільний науковий інтерес до дослідження мікробіому», – зазначила Галина Макух. Під час роботи львів’яни зіткнулися з технічними викликами: перші пропоновані тест-системи не забезпечили валідних результатів. Було проведено додаткові перевірки у кількох українських лабораторіях і підтверджено, що зібраний матеріал і виділена ДНК якісні, а проблема полягала саме в кінцевому етапі аналізу. Це стало підставою змінити підхід і перейти на інші технології та інші реагенти.

На основі секвенування мікробіому та біохімічних даних команда розробляє тест-систему , яка дозволить оцінювати ризики розвитку ПТСР у конкретної людини за біомаркерами. «Лікувати ПТСР значно важче, ніж попередити. Ми хочемо дати людям інструмент, який дозволить втрутитися вчасно – через правильні компоненти, функціональні продукти чи спеціальні препарати», – додає Надія Бойко.

Партнером проєкту в частині створення та потенційного масштабування нових харчових рішень для підтримки фізіологічних і психоемоційних функцій організму є підприємтсво ТОВ «ФрешПлантс», ТМ «ЗеленьОК». «Функціональні продукти харчування – це не просто тренд, а реальна можливість впливати на здоров’я людини через природні механізми. Співпраця з науковою командою дає нам можливість створювати продукти, які матимуть доказову базу та реальну користь для військових і цивільних», – наголосив Артем Білак, керівник підприємства. Він підкреслив, що виробники готові долучатися до створення нової лінійки продуктів на основі розробок ужгородських науковців, зокрема тих, що спрямовані на профілактику наслідків стресу й підтримку мікробіому.

Науковці працюють над двома типами рішень: для груп ризику – військових, які щойно вступають на службу чи перебувають у тривалому стресі; персоналізованими – для тих, хто вже має травми або перебуває на лікуванні.

Створено й перший прототип інноваційного препарату – DefendX . Він розроблений на основі дослідження штамів мікроорганізмів, що впливають на синтез серотоніну та інші ключові процеси. Тому й назвали його DefendX – “захист” і “ікс”, як змінна. Ми працюємо на основі української когорти військових, яка має свої особливості: іншу ментальність, харчування, середовище. Тому нам потрібні свої адаптовані рішення», — говорить Надія Бойко.

Важливою складовою проєкту є створення ІТ-інструментів, що дозволяють аналізувати великі масиви даних та будувати моделі прогнозування ПТСР. Над ІТ-напрямом працюють Володимир Дробнич, д.ф.-м.н., проф. , та Михайло Клименко, аспірант , які відповідають за алгоритмічні рішення та статистичну аналітику.

У межах проєкту вже створено спеціалізовану базу даних з усіма біологічними, психологічними й біохімічними показниками; розроблено ІТ-моделі та алгоритми машинного навчання для аналізу мікробіому; перенесено дані й аналітичні модулі у хмарний сервіс для безпеки та масштабованості; проведено статистичну обробку та пріоритизацію біомаркерів для визначення найінформативніших показників; розпочато побудову прогностичної моделі , що інтегрує всі групи даних і дозволяє оцінювати ризики ПТСР на індивідуальному рівні.

У межах проєкту проводяться спільні імунологічні дослідження з ЛНМУ ім. Данила Галицького. Науковці висловили подяку д.мед.н., члену-кореспонденту, проф. Валентині Чопяк за підтримку та експертизу та доценту Ірині Кріль.

Також у межах проєкту виконуються дві дисертаційні роботи для удосконалення схем лікування, та вивчення продуктів метаболізму новітніх біопрепаратів (і постбіотиків) для підтримки ментального здоров’я.

Важливим партнером у реалізації практичної частини проєкту стала компанія «Едієнс», яка забезпечує можливість виведення інноваційних продуктів функціонального призначення на український ринок. «Завдяки співпраці з компанією “Едієнс” ми маємо реальний шлях до того, щоб зробити ці продукти доступними для військових і цивільного населення. Це той партнер, який не лише розуміє важливість інновацій, а й готовий підтримувати їх впровадження на виробничому рівні», – зазначили учасники проєкту. Підтримка громадських організацій є надзвичайно важливою під час війни. Завдяки внеску «Зонта-клуб Ужгород» команда змогла продовжити проведення досліджень без затримок і забезпечити належний рівень оснащення лабораторій.

Науковці вже комунікували з РНБО та готуються до зустрічі з Міністерством охорони здоров’я, бенефіціаром проєкту. Команда наголошує, що попереду ще багато досліджень, експериментів та технічних рішень, які мають завершитися створенням повноцінної тест-системи, інноваційних препаратів і функціональних продуктів для підтримки психофізіологічного здоров’я українців. Науковці продовжують розширювати вибірку, удосконалювати ІТ-моделі, оптимізувати формули майбутніх продуктів і готувати їх до етапів сертифікації. «Ми працюємо далі, щоб наука ставала реальним інструментом допомоги, а напрацювання проєкту були доступними тим, хто цього найбільше потребує», – підсумовує команда.

Закарпатські