Закарпаття: молодята зі свідками на листівці 20-х років ХХ століття

05 грудня 2025 р. 18:04

05 грудня 2025 р. 18:04

Весільне фото із селища Ясіня , що на Рахівщині.

Цю світлину з особистого архіву публікує у фейсбуці закарпатський дослідник історії Михайло Маркович .

Публікацію він коментує фрагментом зі статті «Верховинська свальба» чеського жандарма-репортера Карела Бейсти з журналу «Pestrý týden» за лютий 1938 року.

«Ось і настав день весілля. Тиждень тому молоді побували у нотаріуса в сусідньому селі, де відбувся цивільний шлюб. Це мусить робити кожен, хто живе на Підкарпатській Русі. Але яке ж весілля без Божого благословення? Тому треба звершити ще й церковний шлюб. А він урочистий.

Свальба мала відбутися у вівторок, але вже в понеділок увечері гучно гуляли в хатах батьків і нареченої. В обох хатах музики грали жваві коломийки, в обох хатах була урочиста гостина, під час якої весільні гості дарували молодим на посаг нікелеві та срібні монети, а до тарілки впало й кілька паперових купюр. Бабусі заплітали нареченій коси й вплели в них ціле пасмо червоної вовни. На голову поклали віночок, позолочений блискітками. Прибрали й дружок нареченої, які одразу пустилися в танець. Танцювали й гуляли майже до світанку. Весілля святкувало все село.

Надворі, під навісом, у величезному казані кухарки варили святковий обід – весільну гостину. Варили поливку з баранини, молочну юшку, готували капустяні голубці та так звану “мачанку”, тобто страву з баранини, присмажену з кукурудзяним борошном. На столах з’явилися пляшки горілки та вина. Прийшли й пани – двоє жандармів, піп з попадею та вчитель із лісником. Гуляло ся весело.

А вранці, ще до сходу сонця, в селі знову було жваво. Парубки вбирали молодого та готували йому весільний прапорець (курагов). Музики знову вдарили по струнах і пройшлися селом. Потім зайшли до хати молодого. Весільні гості вийшли на двір, і молодий з парубками станцювали коломийку. А потім із музиками вирушили по наречену».

На світлині разом із молодятами, які сидять, сфотографувались і їхні свідки (дружба та дружка).Селище Ясіня, 20-і роки ХХ століття.