Заморожені росактиви мають залишатися важелем тиску до виплати репарацій Україні,

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Заморожені росактиви мають залишатися важелем тиску до виплати репарацій Україні, – Кая Каллас

18 грудня 2025 р. 08:17

18 грудня 2025 р. 08:17

Висока представниця ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Кая Каллас заявила, що заморожені російські активи є компенсацією за збитки, завдані Україні, і мають залишатися заблокованими доти, доки Росія не виплатить репарації.

Про це розповіла Кая Каллас під час спілкування із журналістами у Бросселі, передає журналістка Район.Закордон .

Коментуючи інформацію про те, що США нібито запропонували взяти під контроль заморожені російські активи в межах мирного процесу, Каллас наголосила: єдиною стороною, яка реально має право на ці кошти, є Україна.

«Якщо подивитися ширше, це компенсація, яку Росія винна Україні за завдані збитки. Єдина сторона, яка справді має на них право, – це Україна. Наразі ці активи перебувають у руках європейців, і це єдиний важіль, який у нас є», – зазначила вона.

За словами Каллас, використання цих активів має надіслати одразу три чіткі сигнали: Україні – про готовність ЄС підтримувати її у надзвичайно складний час; Росії – що вона не зможе «пересидіти» Захід; США – що Європа серйозно ставиться до фінансування України і використовує кошти саме за призначенням.

Вона підтвердила, що Сполучені Штати зацікавлені у темі заморожених активів і, відповідно, намагаються впливати на дискусію. Водночас ЄС уже ухвалив принципове рішення: активи залишатимуться замороженими до моменту виплати Росією репарацій.

«Це дуже сильний сигнал. Наступним кроком має стати кредит під репарації, щоб позика на основі цих активів могла бути використана негайно», – наголосила Каллас.

Коментуючи інформацію про зростання кількості країн ЄС, які виступають проти репараційної позики, зокрема Італії, Болгарії, Мальти та Чехії, Кая Каллас утрималася від конкретних назв. Вона зазначила, що на переговори впливають різні чинники, зокрема й тиск та погрози з боку Росії.

«Країни, які не звикли до російських погроз, часто сприймають їх дуже серйозно. Але переговори тривають, і зараз важливо не вказувати на ту чи іншу країну, а шукати компроміс. Завтра ми почуємо від лідерів, у чому саме полягають їхні занепокоєння і як їх можна подолати», – сказала вона.

Оцінюючи шанси ухвалення рішення щодо репараційної позики, Каллас нагадала, що ЄС об’єднує 27 демократичних країн із різними внутрішньополітичними реаліями.

«Іноді ми починаємо з гірших стартових позицій, але все ж виходимо на рішення, якщо є готовність до компромісу. 50 на 50 – це означає, що рішення поки немає. Подивимось», – підсумувала висока представниця ЄС.