У скільки взимку обходиться закарпатцям комуналка

01 лютого 2026 р. 15:15

01 лютого 2026 р. 15:15

Узимку тема комунальних послуг для більшості родин стає особливо болючою. Платіжки, які надходять у грудні – лютому, часто викликають подив і тривогу, адже суми в них значно вищі, ніж теплої пори року. Найбільше навантаження припадає на опалення, електроенергію та газ, які в холодний сезон споживаються в рази інтенсивніше.

Нинішня зима в нас, на диво, морозна і багата на сніг. Такої погоди, як на початку цього року, не було в січні вже давно. Діти насолоджуються всіма можливими температурними принадами і катаються на санчатах та лижах. Дорослі ж інтенсивно борються з заметами…

Проте хвилює краян не лише розчистка доріг, але й суми у квитанціях за комунальні послуги. Бо газові котли більшість використовує і вдень, і вночі, аби не мерзнути… Та й світло зараз обходиться недешево навіть попри постійні відключення.

Тож скільки наші земляки витрачають узимку на комунальні блага? Це й вирішив підрахувати «Карпатський об’єктив».

Газ – найбільший стрес для сімейного бюджету

Витрати на комуналку зараз недешеві. Тому багато хто намагається заощаджувати. Щоправда, вдається не завжди.

«Будинок у нас двоповерховий, але невеликий. Три кімнати, коридор, два санвузли, кухня та хол. У підвалі майстерня і гараж. Живе нас у хаті всього троє: ми з чоловіком та 15-річний син. Будували собі житло мрії довгих 12 років. Увесь цей час у багатьох речах відмовляли і собі, і дитині. Чотири роки тому переїхали у свій дім. Ніби все добре, тільки зима для нас – період фінансових випробувань. Поки мешкали у квартирі, суми у квитанціях були незначними. Тепер же навіть улітку послуги обходяться в 3–3,5 тисячі гривень. На жаль, узимку ці суми подвоюються», – розповідає «Карпатському об’єктиву» ужгородка Ольга Томишин.

Найбільше платить родина за спожитий газ.

«В одній з кімнат ми вже й радіатор перекрили, відчинили двері в коридор, щоб стіни пліснявою не вкрилися. І температура в нас невисока – 18–20°С. Та все одно квитанції шокують. Минулого місяця тільки за спожитий газ заплатила 4500 гривень. Плюс майже 600 за транспортування. А ще електроенергія, бензин для генератора, вода, каналізація, вивезення сміття… У підсумку – понад 7 тисяч. У декого зі знайомих іще більші суми. А от ті, хто живе у квартирі, можуть вкластися у 2–2,5 тисячі, залежно від обсягів споживання», – додає вона.

Із дровами теж багато не заощадиш

Чимала частина краян улітку запаслася дровами, сподіваючись хоч трохи зекономити на опаленні. Сильно вони гаманці від спорожнення не рятують, та все ж альтернативні джерела обходяться трохи дешевше за блакитне паливо.

«Дрова – чудовий варіант, якщо немає світла, бо більшість газових котлів без електрики не працюють. Я маю ще й твердопаливний. Тому блекаути мені не страшні, – ділиться Іван Ковач із Тячева. – Звичайно, із неба дрова нікому не падають, але закупив їх вчасно, ще в червні, тому зараз комено димить цілодобово і в будинку завжди тепло!».

За словами чоловіка, якщо купувати соціальні дрова через лісгосп, то вони можуть обійтися приблизно в 1000–1300 гривень за кубометр залежно від породи. Якщо мова про загальний ринок, то суми сягають 1400–2000 гривень.

«Колоті дрова з деревини твердих порід (дуб, бук, граб) зараз можуть обійтися і в 4500 гривень за кубометр. На «ОЛХ» є багато оголошень. Але дрова треба купувати не в сезон. Для будинку приблизно 100 квадратних метрів узимку на місяць спалюються 2–3 кубометри. Тому бажано мати хоча б утеплену будівлю або розраховувати на витрати. У нас багато хто зимує в літніх кухнях, маленьких хатках, бо обігріти великі люди не мають з чого. Погода в нас морозна, а тарифи захмарні. Тому кожен живе і гріється так, як може», – стверджує чоловік.

Світло доводиться заощаджувати навіть тоді, коли воно є

Відключення електрики цієї зими вже стали звичними для всіх. Люди призвичаїлися, запаслися генераторами, зарядними станціями, спеціальними ліхтариками, лампами, повербанками… Але при цьому за спожите світло все одно платити доводиться чимало.

Тариф на електрику для побутових споживачів узимку становить 4,32 гривні за 1 кВт·год. Та загальна сума у квитанціях залежить від споживання.

«Незважаючи на те, що світло щоденно вимикають і його немає по кілька годин, за минулий місяць я заплатила 1369 гривень. Так, ми вмикали гірлянди, але скільки вони тієї електроенергії споживають? Із трьох холодильників працює тільки один. Перу досить часто, син постійно працює за ноутбуком, а чоловік хворіє і безперестанку дивиться телевізор. Але я думала, що сума у квитанції буде меншою. Хтось каже, що платить за світло 500–600 гривень. Не знаю, як так. У мене навіть улітку на 800–900 гривень нагорає», – запевняє хустянка Катерина Сарай.

Закарпатка каже, що загальний чек за послуги на місяць у неї взимку не буває меншим за 5–6 тисяч гривень.

У середньому стільки ж платить більшість краян, які не мають субсидії. Звичайно, у разі мінімальної чи середньої пенсії обійтися без допомоги держави нереально. Та й працюючому населенню при невисоких зарплатах розрахунок за спожиті блага цивілізації також серйозно б’є по кишені.

Причин зростання витрат кілька. По-перше, тривалі морози змушують підтримувати тепло в оселях майже цілодобово. По-друге, значна частина житлового фонду далека від енергоефективності. Старі вікна, неутеплені стіни та зношені мережі призводять до втрат тепла, за які врешті платять споживачі. Додає проблем і знецінення зарплат, котре через підвищення вартості продуктів та інші економічні чинники відчувається дедалі гостріше.

Для багатьох сімей комунальні платежі взимку стають статтею бюджету, що конкурує з витратами на харчування чи ліки. Люди змушені економити: знижувати температуру в помешканнях, вибірково користуватися обігрівачами, уважніше стежити за споживанням ресурсів. Водночас дедалі більше громадян замислюються над довгостроковими рішеннями: утепленням будинків, установленням лічильників та пошуком альтернативних джерел тепла.

Зимові платіжки вже давно перестали бути просто рахунками. Вони є індикатором загального стану житлово-комунальної сфери та викликом, який щороку проходять тисячі наших краян.

Марина АЛДОН

Закарпатські