Рятувальний «форсаж» на санчатах: як на Рахівщині медики евакуювали важкого пацієнта по льоду

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

05 лютого 2026 р. 17:56

05 лютого 2026 р. 17:56

На Закарпатті звичайна поїздка на виклик перетворилася на справжню спецоперацію з елементами екстриму. Коли через суцільну ожеледь спецтранспорт не зміг під’їхати до будинку, медики Рахівщини використали кмітливість та... дитячі санчата, щоб врятувати життя людини.

Критична ситуація: 700 метрів льодової пастки
Бригада №1200 отримала терміновий виклик до 82-річного чоловіка. Стан пацієнта був критичним: гостра задуха, серцево-легенева недостатність та сатурація 75-80% (при нормі вище 95%). Чоловік потребував негайної госпіталізації та безперервної подачі кисню.

Однак дорога до оселі хворого перетворилася на 700-метровий підйом, вкритий суцільним шаром льоду. Жодна техніка не могла подолати такий схил, а нести важкого пацієнта на ношах у руках було смертельно небезпечно як для хворого, так і для медиків.

Санчата замість амбуланса: креативне рішення
На допомогу парамедику Юрію Редніку та екстреному медичному техніку (ЕМТ) Павлу Липяку прийшов колега — Василь Брана. Василь щойно повернувся з важкої зміни, але, почувши про складну ситуацію поруч із домом, замість відпочинку схопив санчата і кинувся на підмогу.

План евакуації виглядав так:
Підготовка: Пацієнта розмістили на м’яких ношах поверх санчат.
Супровід: Парамедик Юрій сів поруч із хворим прямо на санчата, щоб тримати кисневий балон та моніторити стан чоловіка під час руху.
Транспортування: Двоє медичних техніків стали «двигунами» та «гальмами» — один стримував спуск попереду, інший страхував конструкцію ззаду.

20 хвилин боротьби за життя

Спуск по слизькому схилу тривав близько 20 хвилин. Це була ювелірна робота, де кожен крок міг стати фатальним. Завдяки злагодженості команди пацієнта вдалося доставити до реанімаційного відділення Рахівської лікарні вчасно.

«Перший раз цьогоріч покатався на санчатах. Зазвичай люди тут на лижах, а нам довелося освоювати свій "спецтранспорт"», — з усмішкою згадує Юрій Реднік.

Цей випадок вкотре доводить: для фахівців
Закарпатської екстреної медичної допомоги не існує перешкод, коли на кону стоїть людське життя. Особлива подяка Василю Брані, який довів, що рятувальник — це не посада, а покликання, яке не знає вихідних.