Лист, який повернув надію: родина із Закарпаття отримала звістку від зниклого Захисника

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Лист, який повернув надію: родина із Закарпаття отримала звістку від зниклого Захисника

25 березня 2026 р. 15:14

25 березня 2026 р. 15:14

25 березня 2026 року
Автор: Ірина Тополя

На Закарпатті сталася подія, яка повернула віру і надію одній родині. Військовослужбовець, якого тривалий час вважали безвісти зниклим, виявився живим — його рідні отримали лист із полону.

Зворушливу звістку передали під час зустрічі в Береговому, де представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Закарпатській області Андрій Крючков особисто вручив лист матері та брату Захисника.

Для родини цей лист став набагато більшим, ніж просто словами на папері — це підтвердження життя і можливість знову відчути зв’язок із найдорожчою людиною.

Фахівці наголошують: листування часто залишається єдиним способом комунікації між полоненими та їхніми рідними. Саме такі звістки дають надію та підтримують тих, хто чекає.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець разом із Координаційним штабом із питань поводження з військовополоненими продовжують щоденну роботу задля повернення українських Захисників, цивільних та дітей додому. До цього процесу активно залучають міжнародних партнерів та омбудсманів інших країн.

У громадян також є можливість підтримати полонених — написати листа можна через громадську приймальню Уповноваженого в Ужгороді або надіслати поштою до Києва.

Експерти зазначають: навіть коротке повідомлення може стати потужною підтримкою для тих, хто перебуває у неволі.

Ця історія — ще одне нагадування: навіть у найтемніші часи зв’язок між людьми здатен дарувати світло надії.