Від сімейного лікаря до стента: на Закарпатті презентували алгоритм, що рятує життя

26 березня 2026 р. 15:33

26 березня 2026 р. 15:33

Директорка Закарпатський обласний клінічний центр кардіології та кардіохірургії Ірина Котлярова представила лікарям первинної ланки чіткий алгоритм дій для пацієнтів із ішемічною хворобою серця, наголосивши: правильний маршрут і вчасне скерування можуть врятувати життя.

Презентація відбулася в межах засідання Ради з координаційної роботи закладів, що надають ПМСД, із лікарями сімейної медицини, питання сучасного підходу до діагностики й направлення пацієнтів на коронарографію та планове стентування коронарних артерій стало одним із ключових для обговорення.

Як відзначила, вітаючи учасників зібрання очільниця Департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОВА Любов Мандзич, розширення програми стентування, зокрема включення планових втручань до Програми медичних гарантій, є надзвичайно важливим кроком для системи охорони здоров’я.

«Це означає, що пацієнти можуть отримати життєво необхідну допомогу вчасно і без фінансового навантаження. Наше завдання – забезпечити доступність цих послуг у кожній громаді та вибудувати чіткий маршрут пацієнта, щоб жоден випадок не був втрачений через зволікання чи недосконалу комунікацію між рівнями медичної допомоги», – наголосила Л. Мандзич.

Масштаб проблеми: кожен другий – у групі ризику

За словами Ірини Котлярової, серцево-судинні захворювання залишаються головною причиною смертності як загалом по Україні, так і в нашій області. Статистика вражає:

•  у Закарпатській області понад 650 тисяч людей (65% дорослого населення) мають серцево-судинні хвороби;

•  у близько 250 тисяч діагностують ішемічну хворобу серця;

•  щороку фіксують 1200-1500 інфарктів міокарда;

«Загалом щодня від цих недуг тільки в нашій області помирає до 25 людей. Тому ми констатуємо: серцево-судинні захворювання – це не лише медична, а й соціальна проблема. Вони вражають людей працездатного віку і часто призводять до тяжких ускладнень або смерті», – наголосила Ірина Котлярова.

Два сценарії: або вчасне стентування, або інфаркт

Під час виступу Ірина Валеріївна навела типовий клінічний випадок: пацієнт із болем у грудях звертається до сімейного лікаря, і після цього  можливі два шляхи:

•  правильний: швидке направлення до кардіолога, обстеження, коронарографія та стентування;

•  неправильний: затягування діагностики, відповідно, втрата часу, інфаркт…

«Наше завдання, щоб перший сценарій став стандартом для всієї системи. Кожна втрачена година – це ризик для життя пацієнта», - підкреслила Ірина Котлярова.

5 кроків до стентування: що має зробити лікар

Директорка кардіоцентру представила колегам маршрут пацієнта при ішемічній хворобі серця, він виглядає так:

1.  Сімейний лікар

-  первинний огляд

-  вимірювання тиску

-  ЕКГ

-  аналізи (холестерин, глюкоза)

2.  Скерування до кардіолога

3.  Поглиблена діагностика

-  ехокардіографія

-  тредміл-тест або велоергометрія

4.  Коронарографія

5.  Стентування

Важливий нюанс: сімейний лікар не може напряму направити на складні інструментальні обстеження – це виключно компетенція кардіолога.

«Ключова роль сімейного лікаря – вчасно запідозрити проблему і не втратити час. Далі пацієнт має потрапити до спеціаліста, який визначить необхідність інвазивного втручання», – пояснила І. Котлярова.

Стентування: безкоштовно і доступно

Під час свого виступу Ірина Котлярова наголосила, що з початку 2026 року в Україні планове стентування включене до Програми медичних гарантій, процедура є повністю безоплатною для пацієнта.

За рахунок НСЗУ покривається: діагностика, стент і матеріали, медикаменти, а також перебування в стаціонарі.

Загалом, за словами директорки кардіоцентру, у 2025 році в Закарпатській області проведено 309 планових стентувань та використано загалом 436 стентів. Уже цьогоріч ми надали відповідну допомогу 66 пацієнтам, встановлено 96 стентів.

Ірина Валеріївна також нагадала колегам, коли діяти потрібно негайно. Так, серед показів до термінового виклику «103» насамперед біль у грудях, що виникає у стані спокою, зміни на ЕКГ, прогресуючий біль при навантаженні, а також погіршення загального стану. У таких випадках пацієнт має бути доставлений до реперфузійного центру, де стентування проводиться у перші 2-6 годин.

Потужності області: допомога 24/7

Ірина Валеріївна також наголосила, що наразі в Закарпатській області працює кілька центрів інтервенційної кардіології, а ключовий — обласний кардіоцентр – має сучасне кардіологічне обладнання, два ангіографи, а також команду висококваліфікованих лікарів для того, щоб надавати пацієнтам відповідну допомогу 24/7. Це підтверджують і показники виконання відповідних втручань: щороку в закладі виконують в межах  2400–2700 ангіографій, 550–660 стентувань, з них близько 300 – при інфарктах. Кардіоцентр працює цілодобово, що критично для порятунку пацієнтів. Саме тому головне – не втратити час.

«Правильний маршрут пацієнта — це не формальність, а шанс на життя. Якщо система працює чітко, ми можемо запобігти інфарктам і зберегти тисячі життів», – підсумувала Ірина Котлярова.

Фахівчиня наголошує: ефективна взаємодія між сімейними лікарями та кардіологами – ключ до раннього виявлення хвороб і своєчасного лікування.

Закарпатські