У християн західного обряду сьогодні – Вербна неділя: історія та традиція свята - Закарпатські

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У християн західного обряду сьогодні – Вербна неділя: історія та традиція свята

29 березня 2026 р. 09:35

29 березня 2026 р. 09:35

Вербна неділя, або Вхід Господній в Єрусалим, належить до числа дванадесятих свят і є одним із найшанованіших у християнському календарі. Вона знаменує собою початок останнього тижня перед Великоднем - Страсної седмиці.

Напевно, кожен з нас пам'ятає з дитинства веселу приказку "Не я б'ю, верба б'є, за тиждень — Великдень". Це одна з основних традицій Вербної неділі, святкування якої тісно пов'язано зі світлим Христовим Воскресінням.

Наші предки називали Вербну неділю також Вербицею. Це було популярне народне язичницьке свято, яке, з приходом християнства на територію сучасної України, злилося із важливою християнською подією — входом Господнім до Єрусалима. Неодмінним атрибутом свята є саме вербові гілочки, які спочатку освячують в храмі, щоб потім ними жартома "побити" рідних та друзів.

Верба в нашій країні замінила пальмові гілочки, якими вітали іудеї Ісуса Христа в Єрусалимі. Це — перша рослина, яка починає квітнути навесні, а тому наші предки вірили, що вона символізує пробудження природи.

Що треба робити у Вербну неділю

Це свято було дуже популярним ще в давні часи. Віряни йшли до храму, де слухали богослужіння, а потім освячували гілочки верби. Пізніше деякі з них садили у саду чи на городі. Такий же звичай, до речі, існує і на околицях міста Земмерінґ в Австрії. Історики вважають, що ця процедура мала більше символічне значення, наче очищувала поле від негативу. Інші гілки ставили в хаті біля ікон.

Цікава традиція пов'язана з вербними гілочками. Молоді дівчата і хлопці брали їх і злегка "били" тих, хто лишився вдома і не ходив на службу. ІВодночас примовляли: " Не я б'ю — верба б'є, За тиждень Великдень, Недалечке червоне яєчко! ". Також бажали одне одному здоров'я і достатку: " Будь великий, як верба, А здоровий, як вода, А багатий, як земля! ".

Віряни вірили, що освячена верба допомагає захистити оселю від води та вогню, дарує мешканцям міцне здоров'я. Тому гілочки обов'язково зберігали аж до Вербної неділі прийдешнього року.

Що не можна робити у Вербну неділю

Наші предки цього дня намагалися дотримуватися деяких заборон:

не займалися важкою фізичною працею;
не шили, не вишивали і не в'язали;
не сварилися і не лихословили.

Також було заборонено пишно святкувати. Тому, навіть, якщо у людини був день народження, святкування проходило тихо і спокійно. Все ще триває Великий піст, тому під забороною м'ясо, яйця, молочні продукти.