вологість:
тиск:
вітер:
Писанки, паска й обряди: особливості Великодня на Закарпатті
Закарпаття зберегло унікальні великодні традиції, що формувалися під впливом різних культур і передаються з покоління в покоління. Ідеться не лише про зовнішні атрибути, як-от кошики чи писанки, а про глибокі обрядові практики підготовки до свята — від розпису лемківських і бойківських писанок до особливостей випікання паски.
Більше про це в етері Українського Радіо Ужгород розповів директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту, доктор історичних наук Василь Коцан.
За його словами, ключовим є "передусім ярість оцих традицій, їх збереженості". Науковець зазначає, що звичні сьогодні великодні кошики з’явилися відносно пізно.
Люди йдуть з церкви додому після освячення великодніх кошиків. Березнянщина, Закарпатська область. Фото з архіву Віктора Ковача
Окреме значення має писанка . Вона була обов’язковим атрибутом освячення поряд зі звичайними яйцями.
Важливим був і процес випікання паски .
До випікання долучалися кілька жінок — дочки, невістки. Пекли не лише одну паску: у деяких районах для кожного члена родини пекли окрему паску. І навіть залишки тіста використовували: з них робили маленькі паски для худоби.
Не менш важливими були й освячені вербові гілки , додав директор музею. Їх зберігали протягом року й використовували під час негоди: "коли були сильні бурі, блискавки й великі дощі, то гілочки верби підпалювали, бо вірили, що можна роз'єднати бурю".
Попри спільність основних обрядів, у різних районах Закарпаття існували локальні відмінності .
Джерело: uzhgorod.net.ua
Новини рубріки
Юний спортсмен із Сваляви виборов “золото” на Чемпіонаті України з важкої атлетики
05 квітня 2026 р. 20:09