В обласному центрі відкрили скульптурну композицію «Біля джерел Ужгородської унії»

28 квітня 2026 р. 13:50

28 квітня 2026 р. 13:50

У внутрішньому дворику Ужгородського замку, поруч із руїнами замкової церкви Святого Юрія, з’явилася нова мініскульптура. Ця робота доповнює популярну серію вуличних скульптур міста, проте має унікальне значення: вона вперше вшановує не окрему постать чи легенду, а визначальну історичну подію – Ужгородську унію.

Урочисте відкриття відбулося в середу. Гості та туристи зібралися в знаковому місці – біля фундаменту середньовічного храму, де 24 квітня 1646 року 63 священники підписали акт єднання церков.

Захід відкрила завідувачка відділу історії та краєзнавства музею Валерія Русин. Згодом до слова запросили директорку закладу Ольгу Шумовську, яка висловила вдячність Генеральному консульству Угорщини в Ужгороді та особисто Генеральному консулу Йожефу Бачкаї за підтримку проєкту.

– Підтримка культури надзвичайно важлива саме сьогодні. Коли ворог прагне все знищити, ми маємо ставати сильнішими, глибше цінувати та активніше популяризувати власну спадщину, – наголосила Ольга Шумовська. – Ужгородська унія – подія масштабного значення, відлуння якої відчутне й донині. Попри воєнний стан, ми відзначаємо її 380-річчя. Нещодавно відкрили виставку «Відлуння Ужгородської унії: сакральні скарби минулого», а 28 квітня репрезентуємо книгу про результати археологічних розкопок церкви Святого Юрія.

Директорка додала, що нова скульптура стане невід’ємною частиною музейних екскурсій. Відтепер розповіді гідів про історію замкового храму та доленосну подію 1646 року матимуть візуальне підкріплення у вигляді цього меморіалу.

Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї відзначив, що спільні ініціативи вже традиційно збирають громаду у внутрішньому дворику замку.

– Останнім часом ми реалізували низку важливих проєктів разом із керівництвом області та Закарпатським краєзнавчим музеєм ім. Т. Легоцького. Одним із пріоритетних напрямів є археологічне дослідження церкви Святого Юрія – унікальної пам’ятки Карпатського басейну. До цієї роботи, що триває за участю угорських експертів, долучилося й міністерство зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини, – зазначив дипломат.

Консул також наголосив, що науковий і культурний аспекти дослідження вимагають належного збереження знахідок. Саме тому угорська сторона підтримала оснащення музею професійними сховищами та створення сенсорного інформаційного терміналу. Цей цифровий гід містить детальні описи й наукові матеріали про хід розкопок українською та угорською мовами. Крім того, у березні побачило світ видання під редакцією археолога Володимира Мойжеса, яке детально описує історію замкового храму та знайдені артефакти.

– Завдяки співпраці України й Угорщини сьогодні нам вдалося створити ще одну європейську цінність та зміцнити фундамент нашого спільного минулого. Відкриття цієї мініскульптури, виготовленої за підтримки нашого профільного міністерства до 380-річчя Ужгородської унії, є черговим доказом успішної співпраці, – підсумував Йожеф Бачкаї.

Директор департаменту культури обласної адміністрації Євген Тищук висловив вдячність ініціаторам, меценатам та авторам проєкту. Він підкреслив, що поява нових мистецьких об’єктів на території замку є надзвичайно важливою, адже саме культура найкраще транслює нашу історичну спадщину та ідентичність.

До слів подяки на адресу організаторів та Генерального консульства Угорщини долучилася й депутатка обласної ради Наталія Штефуца. За її словами, з історичної перспективи 380-річчя події доводить, що найважливіші цінності переживають усі епохи та труднощі, вони про людей, долі, духовність.

Про творчий процес розповіли автори композиції – скульптори Роман Мурник та Ян-Павло Роман. Митці зазначили, що зазвичай за них мають говорити їхні роботи, однак поділилися особливостями цього проєкту.

– Робота з бронзою та пластикою є для нас звичною, але аркада та архітектурна інтеграція в такий специфічний простір вимагали зовсім іншого підходу. Головним завданням було не перевантажити архітектуру замку та зберегти пропорції історичного середовища. Центром композиції стала арка з пісковика з ефектом середньовічної кладки, яка завдяки природній текстурі гармонійно вписалась у дворик. Окрім самої будівлі храму, ми додали крихітні фігури вірян, що оживляють сцену, – розповів Роман Мурник.

– Це був справжній виклик, – додав Ян-Павло Роман. – У певний момент ми жартували, що ця мініскульптура в хорошому сенсі вийшла з-під нашого контролю.

Скульптурна композиція водночас відтворює образ церкви, що згоріла в 1728 році, та символізує сучасного відвідувача, який крізь арку споглядає руїни минулого, намагаючись осягнути плин історії.

Вікторія Рего/Rehó Viktória/ Kárpátalja hetilap

Закарпатські