У росинці – неповторне сяєво сонця

28 квітня 2026 р. 16:15

28 квітня 2026 р. 16:15

Коли малюють діти, усе довкола нишкне і налаштовується на очікування чогось незвичайного. Адже хлопчики й дівчатка бачать світ інакше, як дорослі. Тому всі незвично зворушені: перехожі, хмарки, сонечко, дерева і трави, навіть росинки - маленьке диво, яке відображає увесь довколишній світ, виграє усіма барвами веселки, переливається відтінками від подиху вітру, недоторканне і нетривке.

І саме роса була оголошена тематичним символом останнього пленеру юних художників у рамках еко-арт-проєкту «Сонячний шлях», який уже багато років реалізується у нашій області за підтримки благодійного фонду «Срібний дзвін». Роса завжди віщує вранішнє пробудження і оновлення.

Росинки на траві невеличкого майданчика біля корчми   на початку Ужгородського скансену дочекалися зібрання учасників цього суботнього дійства. До слова, того дня тут було велелюдно, бо в місті над Ужем тривали заходи сакури-фесту. Тож і спостерігачів за творчістю художників-аматорів було немало. Це також додавало події урочистості та піднесеності.

Перед відкриттям творчої майстерні учасників пленеру відбулася невеличка вступна церемонія. Першою виступила керівник еко-арт-проєкту організатора - благодійного   фонду «Срібний дзвін» Лідія Маніца. До слова, вона уже багато років поспіль організовує такі заходи, тому знає поіменно, і за творчим доробком також, кожного учасника безкоштовної школи юних митців краю. Передусім вона наголосила, що пленер, як і всі попередні, присвячений не лише одній темі екологічного спрямування ( роса), а й   знайомству з творчістю котрогось з видатних художників Закарпаття. Цього разу він приурочений доробку талановитого угорського портретиста, майстра жанрового живопису Ігнатія Рошковича. Уродженець Словаччини, за національністю угорець, він досить тривалий час жив і творив свої картини у нашому обласному центрі. Його вважають зачинателем реалістичного мистецтва у краї, адже немало своїх полотен він присвятив природі та жителям Закарпаття. Творча спадщина художника засвідчує, що він віддавав перевагу оптимістичним настроям, красі, досконалості, яку бачив довкола себе. Лідія Маніца нагадала про умови пленеру, побажала всім творчої наснаги і радості, а відтак надала слово запрошеним гостям, які готувалися провести майстер-класи з технік образотворчого мистецтва.

Першим до учасників заходу звернувся ректор закарпатської академії образотворчого мистецтва Михайло Приймич, який також відзначив теплим словом   внесок у мистецькі здобутки краю Ігнатія Рошковича, відзначив позитивність проведення пленерів у рамках еко-арт-проєкту «Сонячний шлях». Виступаючий побажав усім присутнім радості від взаємин зі світом мистецтва, наголосив на важливості у наш непростий час зберігати і поширювати світлі, сонячні емоції, які допомагають подолати пітьму.

Викладачі мистецької академії Віктор та Олена Дирди коротко ознайомили присутніх з видами технічного   виконання   графіки, яка дає неабиякі можливості проявити свій погляд на світ завдяки композиційним рішенням. Вони запросили охочих приєднатися до майстер-класу, аби почерпнути навики виконання таких малюнків, спробувати свої можливості у якомусь конкретному виді. Принагідно митці наголосили, що у скансені – величезний арсенал для цього виду творчості.

На заняття з графіки, а саме лінійного портрета, заохотив своїм виступом викладач коледжу Юрій Небесник. Він звернув увагу присутніх на нюанс приуроченості пленеру художнику Ігнатію Рошковичу, і саме графічний лінійний портрет дає чудову нагоду вшанувати видатного портретиста Закарпаття.

Запропонував цікавий майстер-клас з живопису викладач академії Віталій Ракович, адже цей вид образотворчого мистецтва - традиційно улюблений серед юних митців. Світ дитинства завжди різнокольоровий, виграє усіма барвами і відтінками кольорів веселки, якими дитяча фантазія передає своє ставлення до краси навколишнього світу, а також найпотаємніші мрії і почування.

Завідуюча музею коледжу та академії Сімона Борка також   розповіла про майстер-клас з деяких технік живопису, я якими охоче познайомить бажаючих, допоможе обрати сюжет для пленарного малюнку.

З надихаючими побажаннями звернувся до присутніх (усього понад 65 чоловік)   працівник скансену Віталій Рац, який підкреслив унікальність місця проведення цього пленеру. Адже «старе село» саме по собі є мистецьким витвором. По-друге, його експонати в убогих хатинах дуже яскраво демонструють прагнення наших краян до краси. Вишиванки, різьблені побутові предмети, розмальовані миски та горщики свідчать про здатність надавати привабливості звичним речам, які мають підносити настрій людини. Хіба маємо цуратися такого підходу в сьогоденні, яке дає нам щедріші шанси творити красу?

Опісля 45 учасників пленеру розбрелися обраними локаціями, аби після майстер-класів продемонструвати   і набуті практичні навики, і свої неповторні мистецькі здібності. Дуже активно, приміром, зайнялися хлопчики й дівчатка та й навіть деякі дорослі запрошені гості технікою «фітоестампу» (близьке до ліногравюри), хоча цей термін домінує здебільшого серед самих митців. Йдеться про відбитки живих рослин, листочків з наступним графічним оформленням. Для оригінальності тут є дві основні можливості – неповторний природний матеріал та його цікаве композиційне поєднання. Справді, малюнки виходять цікаві, навіть химерні   за бажання, хоча й виконані у чорно-білій гаммі.

Сказати, що учасники пленеру творили свої картини з натхненням, то це видасться лише сухою констатацією. Треба було бачити очі юних художників, розрум’янені під сонцем обличчя, напружені руки, що намагалися штрихами, лініями, мазками передати внутрішнє бачення зображуваного об'єкта, аби пройнятися настроєм справді одухотвореного дійства. І через хвилини-години на полотнах засяяли весняні квіти, вирисувалися портрети, ожили по-новому музейні експонати та локації ужгородського скансену. За магією творчості спостерігали цікаві екскурсанти, які заполонили вулиці старого села. Особливо людно було під корчмою, де творили диво, використовуючи природні матеріали, на які так багата природа музею під відкритим небом. Техніка «фітоестампу» видавалася легкою і простою, тому до неї проявили неабиякий інтерес багато відвідувачів скансену. Так само уважно спостерігали бажаючі за вправністю рук майстрині об’ємної скульптури Олени Гораль, яка навчала прийомів   і секретіів ліплення з пластиліну. Цей вид творчості усім відомий з раннього дитинства , але вправності досяг не кожен, тому й цікавість до нього виправдана.

-Я давно не була у скансені. І дуже задоволена, що потрапила сюди саме сьогодні.   Бачити музейні експонати – цікаво, а як народжуються експонати майбутнього – вкрай захоплююче. Не вмію малювати, але сьогодні і самій закортіло, - охоче ділиться враженнями від пленеру ужгородка Марія Касич.

До слова, цього разу за роботою художників спостерігали не лише цікаві прохожі, а й зацікавлені імениті гості. Серед них – посол України в Угорщині, знаний краєзнавець, професор Федір Шандор, художниця Марія Митрик, мер Загоні -   прикордонного містечка Угорщини.

Добре, що організатори заходу подбали про обідній перекус учасників,за яким вони обмінялися враженнями та своїми доробками. За розмовою познайомилися один з найстарших постійних учасників еко-арт-проєкту «Сонячний шлях» Станіслав Андрієвський та один з наймолодших – учень великоберезнянської школи мистецтв Валентин Коман, які без змови створили ідентичні малюнки хатини скансену біля оригінальної сакури. Можливо, у досвідченішого майстра картина вийшла дещо досконалішою, але обидві сповнені захоплення сонячним сяйвом, яке пробуджує в душі весна. Художники ще й сфотографувалися на згадку.

-Я все життя працював з дітьми, вчителював у Часлівській спеціалізованій школі. А тепер залюбки малюю з ними. Кжен такий пленер – справжнє свято для мене,- усміхається пан Станіслав.

Під кінець організатори та мистецькі наставники пленеру організували імпровізовану виставку виконаних робіт на стіні музейної корчми. Можна було диву датися, як за короткий проміжок часу   юні та досвідченіші митці   створили унікальні полотна, що відображають красу, силу і дух нашого краю і його жителів.   Кожна робота -   це історія, емоція, голос, який зазвучав у єдиному пориві любові до Закарпаття і його талановитого художника Ігнатія Рошковича.

Підсумки пленеру підвела керівник еко-арт-проєкту «Сонячний шлях» Лідія Маніца. Вона щиро зізналася, що не може визначити кращі роботи, адже всі викликають захоплення - від майже професійного портрета Ігнатія Рошковича до малюнку квіточок з росинками на галявині – засвідчують про мистецькі обдарування та неабиякий творчий потенціал юних художників Закарпаття.   Усім митцям, що творили свої полотна у рамках участі в пленері,   було вручено   сертифікати та подяки. Подяки отримали також професійні наставники та запрошені гості.   А сонечко - головний натхненник проєкту- відзначило усіх своїми щедрими післяобідніми променями. (На фото).

Ганна Герич

Закарпатські