Ласло Зубанич: Ми лобіювали внесення Угорщини до списку країн, з якими можливе подвійне громадянство

23 травня 2026 р. 11:26

23 травня 2026 р. 11:26

Закарпатський професор Ласло Зубанич очолює Демократичну спілку угорців України з 2014-го року. Він інтелектуал, дослідник історії, викладач. Від Ласло не варто чекати різких політичних заяв. Під час виборчих кампаній опоненти ніколи не чинять брудних нападок на нього і відчувається абсолютна повага. Дехто називає Ласло Зубанича еталоном толерантності. І це при тому, що угорське питання в краї останнім часом стоїть дуже гостро. Його не часто зустрінеш за агітаційною чи пропагандистською трибуною і попри посаду важко назвати Ласло Зубанича публічною особою. І при тому він багато працює, а нещодавнє внесення Угорщини до списку країн, з якими можливе подвійне громадянство, стало результатом саме його активної роботи.

Сьогодні ми поговоримо з професором Зубаничем про деякі актуальні проблеми.

- Ласло ви вже 12 років очолюєте Демократичну спілку угорців України. Чим взагалі займається ваша спілка і чи не є ця робота формальною?

-- Якби це була формальна робота, то навряд чи ми б існували досі. Демократична спілка угорців України працює на території всієї держави вже майже 35 років (з 1991 року) і об'єднує угорську громаду в 19 областях України. Звичайно ж, більшість угорців в Україні живуть на Закарпатті, але в більшості областей також є угорські громади і ми намагаємося їх підтримувати. Зокрема ми патронуємо Фонд підтримки угорсько мовної освіти, Центр підтримки Угорської культури, Фонд підтримки угорської вищої освіти. Колективні члени ДСУУ активно займаються видавництвом книжок, посібників та різних друкованих видань.

Ласло зубанич із закарпатськими угорцями, які захищають Україну на фронті

- Підтримка йде за рахунок коштів Угорщини?

- Та ні. Принаймні за останні 16 років ми не були в фаворі угорського уряду, тому кошти отримували з різних джерел. Здебільшого це були кошти меценатів, які є членами ДСУУ.

- Для декого було дивним, що в керівництві Ради об’єднань національних меншин України є представник не від КМКС, а саме від ДСУУ…

- Насправді, дійсно угорську громаду України в Раді громадських об’єднань національних меншин представляє саме наша спілка, як організація, яка об’єднує найбільшу кількість угорців по всій Україні, а не в одному регіоні. А наприкінці минулого року мене було обрано заступником голови цієї організації.

- І які функції виконує наразі Рада нацменшин?

- Рада є консультативно-дорадчим органом при Держслужбі України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС). Тобто, ми є посередниками між нацменшинами та владою і забезпечуємо діалог між державою та етнічними спільнотами, щоб проблеми спільнот були почуті і вирішені.

Саме наша Рада сприяє реалізації конституційних прав громадян, що належать до національних меншин. Ми беремо участь в розробці рішень, держпрограм та правових актів у сфері захисту прав меншин, працюємо над збереженням ідентичності національних меншин, тобто, розробляємо програми, які спрямовані на вивчення мов нацменшин, розвиток культурних традицій і таке інше.

Тобто, коли держава має намір прийняти якісь закони та інші правові акти, які стосуються національних меншин, то звертається до нас за консультацією і вже ми даємо рекомендації.

- Нещодавно список держав, з якими можливе подвійне громадянство був значно доповнений. Це також ваша робота?

- І дійсно, однією з важливих тем за останні місяці було розширення урядом України переліку держав, громадяни яких згідно законодавства можуть отримувати подвійне громадянство, що вже давно хвилювало закарпатців та угорську громаду тощо. Ми працювали над цим питанням і згодом сформували відповідне звернення до уряду, де обгрунтовано виклали нашу позицію. Більшість представників різних нацменшин України підтримали звернення Ради громадських об'єднань національних меншин до уряду ініційованого угорською громадою. І як вам вже відомо, 8 травня 2026 р. уряд розширив цей список держав, де серед інших з'явилася Угорщина та низька держав, представлених своїми меншинами в Раді громадських об'єднань національних меншин України.

- Тобто, закарпатцям, які мають угорський паспорт, вже не потрібно буде його ховати від українських прикордонників?...

- Не потрібно (посміхається). Адже всі розуміють, що паспорт іншої країни здебільшого потрібен не з політичних мотивів, а власне прагматичних. Наявність другого паспорта диверсифікує ваше життя. Це стосується покращення інвестування, розвиток бізнесу на більш привабливих умовах, більш стабільне майбутнє для вашої родини. Тобто, з паспортом Угорщини чи іншої країни Євросоюзу ви маєте кращі візові умови для подорожей чи, до прикладу, працевлаштування в інших країнах і те ж таки тривале перебування за кордоном та інші преференції.

- Ще в квітні президент України Володимир Зеленський відвідав Закарпаття і у нього була зустріч з представниками нацменшин. Під час зустрічі обговорювали й забезпечення потреб національних спільнот у навчанні рідною мовою. Про що саме йшлося?

- На жаль, саме питання можливості навчатися рідною мовою було чи не головним у погіршенні стосунків між Україною та Угорщиною. Зараз це питання вирішується, але освітня реформа в Україні передбачає певну оптимізацію навчальних закладів і це стосується і шкіл, які мають бути закриті, якщо в них навчається мала кількість дітей. Я цій зустрічі я звернувся до Президента Зеленського з проханням внести корективи в цей закон оптимізації навчальних закладів, щоб закриття не стосувалося шкіл з угорською мовою навчання та мовами інших нацменшин. І тоді ж Володимир Зеленський дав доручення міністру освіти та науки Оксену Лісовому вивчити це питання і прийняти відповідне рішення зі збереження шкіл, де навчальні процеси проходять мовами нацменшин.

На зустрічі з Президентом Зеленським Ласло Зубанич звернувся з проханням не скорочувати школи з мовами навчання нацменшин.

- Минула угорська влада навідріз відмовлялася від військової допомоги Україні у цій війні. Ваша ж спілка активно допомагала нашим військовим…

- Ну скажемо так, ми зброєю не допомагали, бо це не в нашій компетенції, але була активна і постійна допомога українським війковим та цивільним в різних проблемних питаннях. Це гуманітарні вантажі з продуктами харчування чи гігієнічними засобами, але були також проєкти з облаштування пунктів незламності, забезпеченням деяким обладнанням. І ця робота триватиме.

- Останнім часом в Угорському домі в Ужгороді відбуваються художні виставки. Це ж також під патронатом ДСУУ?

- Так, це наш так званий культурно-мистецький напрямок роботи, але є певний нюанс – наші виставки здебільшого стосуються не професійних художників, а аматорів. А точніше – новачків, які починають знаходити себе в мистецтві. І це відомі люди на Закарпатті в зовсім інших сферах, які розкрили в собі мистецький талант. І в цьому напрямі ми будемо працювати і надалі.

20 травня у Ласло Зубанича день народження. У свої 55 років він вже дуже багато зробив не лише як захисник прав нацменшин, але як і науковець та викладач. Щиро вітаємо професора Зубанича. Нам відомо, що саме на свій день народження він відбув до Києва на запрошення президента Володимира Зеленського. Зустріч приурочена з нагоди Дня міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття.

Валерія Бабич

Закарпатські